Театрально-музична адаптація роману Алехо Карпентьєра «Бароковий концерт» ("Concierto Barroco") отримала схвальні відгуки, вразивши глядачів своїм калейдоскопічним світом. Творці постановки успішно уникнули сухого інтелектуалізму, зберігаючи при цьому витонченість та майстерність оригінального твору.

Режисер-постановник Пол Роіг, який також є драматургом адаптації, підкреслив концепцію «драматургії, заснованої на образах». Роіг черпав натхнення в ідеї Wunderkammers, або кабінетів курйозів XVII-XVIII століть, які ідеально відповідають яскравій образності Карпентьєра. Сценограф також відзначає важливий внесок Алехандро Гомеса Паломо, відповідального за дизайн костюмів, у створення сучасної ідентичності цього «Барокового концерту», стверджуючи, що він «одягає сучасну барокову людину».

Дія розгортається у невизначеній Венеції XVIII століття, де старовинні музичні інструменти та барокова атмосфера співіснують з анахронічними елементами, такими як дорожній знак або металева труба, що тривожно переміщується сценою, наче галактичне сміття, що плаває у невагомості. У цьому позачасовому просторі барокові композитори ведуть діалог з привидами Вагнера та Стравінського, а труби з опери Вівальді «Мотесума» перегукуються з сучасними звуками.

Адаптація «Барокового концерту» викликала сильні емоції, свідченням чого були як сльози, так і сміх серед глядачів. Саме емоційний заряд дозволив постановці піднятися над невеликими технічними недоліками, очікуваними на генеральній репетиції. Вистава, запланована на 14 та 15 листопада, завершується електронною композицією Джудіт Соле та апокаліптичними субтитрами з пісні Stereolab "Hallucinex", що пропонує глядачам глибокий заклик до тиші.