Хосе Антоніо Каст, 59-річний юрист, який пройшов до другого туру президентських виборів у Чилі, прагне очолити південноамериканську країну, зберігаючи ультраправі переконання, але з більш поміркованою риторикою, ніж у попередніх кампаніях. На відміну від минулого, він уникає публічних заяв щодо індивідуальних свобод та не висловлює свого захоплення Аугусто Піночетом (1973-1990). Його поточна стратегія зосереджена на ключових проблемах для чилійців: безпеці, міграційному контролі та економіці.

Каст, прихильник апостольського руху Шенштатт, одружений і має дев'ятьох дітей. Його політична кар'єра охоплює три десятиліття, більшу частину яких він провів як член Незалежного демократичного союзу (UDI), консервативної правої партії, заснованої Хайме Гусманом. У 2016 році він вийшов з партії, вважаючи, що вона відійшла від своїх первісних моральних принципів. У 2017 році Каст як незалежний кандидат балотувався на президентських виборах, пропонуючи закрити кордон з Болівією для боротьби з наркотрафіком, ввести викладачів релігії в усі державні школи та амністувати "всіх, хто несправедливо або нелюдяно" перебуває у в'язниці за справи про порушення прав людини під час військової диктатури. Тоді він отримав 8% голосів, що свідчило про наявність простору для радикального правого руху.

Цей простір оформився в Республіканську партію, яку Каст заснував у 2019 році. Його програма передбачала, серед іншого, скорочення державного апарату, скасування закону про аборти у трьох випадках та ліквідацію Міністерства у справах жінок. До того часу його позиція щодо диктатури почала пом'якшуватися. "Я не підтримую нікого, хто порушив права людини, будь то військовий чи ні", — заявив він. У першому турі він набрав 27,8% голосів, але у другому турі зазнав поразки від лівого кандидата Габріеля Борича, при цьому голоси жінок та молоді були вирішальними.

З 2022 по 2024 рік Каст очолював ультраконсервативну мережу, яку політолог Альфредо Жуаньян описує як "пов'язану із загальною екосистемою реакційного інтернаціоналу, який знаходиться на відстані від домінування в західному світі". Він також брав участь у самітах світових лідерів ультраправих, таких як з'їзд партії Vox у Мадриді, де зустрічався з Сантьяго Абаскалем, Хав'єром Мілеєм, президентом Сальвадору та прем'єр-міністром Угорщини. Раніше він зустрічався з Жаїром Болсонару в Ріо-де-Жанейро, а цього року — з прем'єр-міністром Італії Джорджією Мелоні в Римі.

Експерти, такі як Хав'єр Сахурія, директор дослідницького центру Espacio Público, розрізняють два стилі ультраправих: європейський та американський. Перші, до яких зараховують Каста, просувають партійну інституційність та поступове зростання, тоді як американці, подібні до Трампа або Мілея, більш ексцентричні та менш поважають традиційні політичні форми. Хоча обидві версії радикальні у своїх ідеях, вони розходяться в радикальності своїх послань. На відміну від американських лідерів, які приходять ззовні політичної системи, європейські, як і Каст, вийшли з традиційних правих партій.

Каст демонструє інституційний підхід: після поразки від Борича він визнав результати і привітав опонента. Однак, за словами професора Крістобаля Ровіри, фахівця з ультраправих, його прихід до влади може поставити під загрозу повагу до інституцій. Він наводить приклад вимоги Каста до Борича відмовитися від виплат, належних колишньому президенту, та твердження, що "Конгрес важливий, але не такий вже й релевантний". Ровіра підкреслює, що права можуть бути обмежені через виконавчі регламенти, не проходячи через Конгрес, наприклад, ускладнюючи доступ до послуг з переривання вагітності.

Каст неодноразово заявляв, що, хоча він не висловлюється публічно про індивідуальні свободи, він не змінив своєї думки: "Я людина переконань, я захищаю життя від зачаття до природної смерті". У разі отримання правими парламентської більшості, йому доведеться домовлятися як з традиційними правими, так і з лібертаріанськими правими. Експерти зазначають, що здатність Каста до компромісів не є його сильною стороною, що було продемонстровано під час провалу другого проекту нової Конституції Чилі, який його партія очолила у 2023 році.