Лише через чотири роки після того, як перемога на лівих праймеріз проголосила, що «Чилі стане могилою неолібералізму», політична реальність в країні виглядає зовсім інакше. Чилійський неолібералізм не лише процвітає, але й радикальні праві значно посилили свої позиції.

Результати першого туру президентських виборів стали шоком для лівих. Кандидат-комуністка набрала 26,85% голосів, з невеликим відривом від кандидата від радикальних правих (23,92%). Загалом, три кандидати від правих партій набрали понад 50% голосів, що є вражаючим результатом, враховуючи 85% явку виборців. Ця ситуація ставить лівого кандидата в украй скрутне становище перед другим туром, з невеликими шансами на розширення своєї електоральної бази.

Прогнозується фрагментація Чилійського конгресу, особливо Палати депутатів, де такі партії, як « Partido de la Gente» (Партія Народу), що підтримує Франко Парізі, продемонстрували дивовижну електоральну силу, отримавши 14 депутатських місць та 12% голосів. Ця фрагментація підкреслює тенденцію депутатів діяти автономно, з низькою лояльністю до колективних організацій.

Правий кандидат Каст зміцнив свої позиції завдяки міцним міжнародним зв’язкам з ультраконсервативними та реакційними партіями, беручи участь у таких заходах, як фестивалі «Віва Європа» та зустрічаючись з такими лідерами, як Джорджія Мелоні. Це демонструє стратегію позиціонування в глобальному політичному ландшафті радикальних правих.

Залишається фундаментальне питання: чому неолібералізм не зазнав краху в Чилі, а, навпаки, пережив радикальне відродження? Відповідь вимагатиме глибокого аналізу уряду нових лівих, який зараз стикається з серйозною електоральною поразкою.