У серці Амазонії, де відбувається КОП-30, співіснують дві реальності: офіційна конференція та рух спротиву. «Блакитна зона» кліматичного саміту, найпривілейованіше місце для переговорів, описується як величезний простір, що нагадує суміш космічного корабля та дивана. Повністю закрита, зі штучним кліматом, охоронювана поліцією та армією, вона має однакову архітектуру, незалежно від місця проведення. Хоча саміт проходить в Амазонії, природа в ній представлена лише кімнатними рослинами-талісманами, сумними деревами, недбало розставленими для імітації зелені, та панелями з фотографіями тварин.

Тисячі корінних народів, які прибули з усіх куточків мапи, дійшли логічного висновку: якщо ще залишилися ліси та біоми, то це тому, що вони захищають їх своїми тілами. Або, як вони кажуть: «Відповідь – це ми». І це справді так. Тому вони вирішили «захопити» КОП, щоб провести свою власну конференцію.

Протести почалися з двох маніфестацій індіанців з різних частин річки Тапажос. На одній з них вони вимагали впустити їх, і їм це вдалося. Потім, у суботу 15 листопада, відбувся не марш, а танець. Для «народів-природи» Бразилії боротьба – це свято, а свято – дуже серйозна справа. До них приєдналися найкращі представники Бразилії – та частина країни, яка проривається крізь тріщини насильства та бетону навіть у найжорстокіші часи. Були ритми каримбо, брега, ламбади; були гігантська змія, стара Матінта Перейра, дельфіни-люди – персонажі магічної реальності Амазонії. Культурні рухи Белена винесли на вулиці свої алегоричні вбрання, кольори та інструменти.

Це була не «бульбашка» екологів, а сміттярі, електрики, вишивальниці, продавці одягу, вчителі, ЛГБТКІ+ активісти, які об'єдналися з корінними народами та представниками традиційних спільнот. Вони пройшли по проспекту зі своїми ритуалами та духовністю, перетворюючи радість на силу дії. Там, символічно, були «поховані» нафта, гірничодобувні компанії, агропромисловість – всі хижаки Амазонії.

Але цього було замало. І в понеділок корінні народи знову вийшли на вулиці, щоб провести свій власний марш. «Де ми ступаємо, там народжуються рослини. Де ми ступаємо, там народжуються джерела. [Звідти], звідки йде наш народ, настає спустошення», – сказав Амоканеві Каріу з народу Каріу. Як завжди було відомо з усної традиції, але що наука мала довести, щоб неіндіанці повірили: частина амазонських лісів була посаджена предками нинішніх корінних народів.

Поки невідомо, якою мірою ці дії, в яких корінні народи не відіграють головної ролі в переговорах, вплинуть на рішення «Блакитної зони». Там все ще обговорюється те, що мало бути вирішено ще на першій КОП. Критика необхідна, але завжди з обмовкою, що було б гірше, якби не було жодних дебатів або якби повністю зник мультилатералізм. Тоді ми опинилися б у руках крайніх правих, тих, хто бреше, стверджуючи, що планета не нагрівається, щоб продовжувати наживатися. Але справедливо сказати, що цього мало, дуже мало перед обличчям прискореного колапсу.

«Чужорідний корабель» ООН оточений на цьому КОП як ніколи раніше. І ці індіанці навчилися від своїх предків: будьте дуже обережні з каравелами.