Ультраперероблені продукти: дослідження попереджають про глобальну загрозу громадському здоров’ю

Ультраперероблені продукти: дослідження попереджають про глобальну загрозу громадському здоров’ю

Декількома словами

Нові наукові огляди від The Lancet, ВООЗ та ЮНІСЕФ викривають системну загрозу, яку становлять ультраперероблені продукти для громадського здоров’я, і вимагають термінових дій від світових урядів.


Ультраперероблені продукти «колонізували» наші холодильники. Серія наукових оглядів, опублікованих нещодавно, попереджає про цю зміну в харчовій парадигмі, вказуючи, як вона підриває глобальне здоров’я, і закликаючи уряди до дій. У супутній редакційній статті 43 світові експерти, які її підписали, засуджують цю ситуацію, заявляючи, що вона «спричинена жагою до корпоративного прибутку, а не харчуванням чи сталістю».

Постійно проводяться порівняння з тютюновою промисловістю, посилаючись на те, як у середині минулого століття тютюнові компанії діяли за допомогою маркетингу та лобістського тиску. Те саме відбувається зараз, пояснюють вчені, прямо вказуючи на жменьку виробників, які домінують на ринку, таких як Nestlé, PepsiCo, Danone, Ferrero, Kraft Heinz та Coca-Cola.

Дослідження супроводжується листом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ). У ньому підписанти зазначають, що «зростаюче споживання ультраперероблених продуктів становить системну загрозу для громадського здоров’я, справедливості та екологічної сталості». ЮНІСЕФ також опублікував супутній редакційний матеріал, у якому засуджує, що «глобальне поширення ультраперероблених продуктів стало однією з найактуальніших, але недостатньо вирішених загроз для здоров’я людини у XXI столітті» та закликає захистити дітей від цього лиха, вимагаючи, щоб «харчування та здоров’я були пріоритетом над корпоративним прибутком».

Що привертає увагу в листах та дослідженні, так це те, що вони вже не заявляють, що в майбутньому буде багато шкідливої їжі, вони кажуть, що вона є в сьогоденні, що ми перебуваємо в моменті деескалації. Порівнюючи з іншими сферами, це як коли на кліматичних самітах вказують на необхідність скорочення викидів до того, як стане надто пізно.

Ультраперероблені продукти — це не їжа, це промислові їстівні заготовки, які штучно стимулюють апетит. «Вони дуже практичні для повсякденного життя в цьому прискореному суспільстві, в якому ми живемо», — пояснює співавтор дослідження, професор профілактичної медицини та громадського здоров’я. «Вони легкодоступні, дешеві, смачні та користуються завидним рекламним супроводом». Усе це призвело до того, що за останні 30 років їхня присутність у супермаркетах зросла з метастатичною вірулентністю.

Науковий огляд The Lancet порівнює дані з понад 36 країн. Частка ультраперероблених продуктів у раціоні коливається від 9% в Ірані до понад 60% у Сполучених Штатах. Існують великі відмінності, але це глобальне явище, що постійно зростає. Розвинені країни більш схильні до цих продуктів, але в країнах, що розвиваються, їхня роль зростає запаморочливими темпами. З 2007 по 2022 рік щорічні продажі ультраперероблених продуктів на душу населення зросли майже на 20% у країнах з доходом вище середнього, на 40% у країнах з доходом нижче середнього і навіть на 60% в Уганді, єдиній країні з низьким доходом, оціненій у метааналізі.

Ультраперероблені продукти поширюються по планеті як інвазивний вид, руйнуючи на своєму шляху кулінарні традиції та класичні дієти. Кілька країн, які дотримуються середземноморської дієти, змогли зберегти відсоток споживання ультраперероблених продуктів нижче 25%. Це стосується Італії, Греції та Португалії. Але не Іспанії. Тут споживання ультраперероблених продуктів потроїлося всього за 20 років, згідно з цим звітом, збільшившись з 11% до 32%. «Прихильність до середземноморської дієти в Іспанії не дуже висока», — коментує експерт.

Щоб вивчити, як ці продукти впливають на наше здоров’я, експерти розглянули 104 дослідження, опубліковані в період з 2016 по 2024 рік. Їхнє споживання було пов’язане з надмірним споживанням калорій, низькою якістю харчування (з надлишком цукрів та нездорових жирів і зниженим вмістом клітковини та білка) та більшим впливом потенційно шкідливих хімічних речовин та добавок. Цей тип дієти не є нешкідливим, він призводить до підвищеного ризику 12 результатів: надмірна вага або ожиріння, вісцеральний жир, діабет 2 типу, гіпертонія, дисліпідемія, серцево-судинні захворювання, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, хронічні захворювання нирок, хвороба Крона, депресія та смертність від усіх причин. «Наявних наукових даних достатньо, і вони виправдовують вжиття термінових та рішучих заходів для стримування споживання цих продуктів та покращення здоров’я населення», — підсумовують експерти.

Цей метааналіз «показує, що деякі з основних хронічних захворювань, що впливають на сучасне життя, пов’язані зі збільшенням споживання ультраперероблених продуктів», — зазначає директор інституту. Однак підкреслюється, що дані є спостережними і «зв’язок може не означати причинності». Також критикується, що «автори об’єднують велику кількість розрізнених концепцій під терміном ультраперероблені продукти. Ця концепція, її вплив на наше здоров’я та прийняття інструменту класифікації NOVA є дуже суперечливими».

Міжнародна система NOVA класифікує продукти за ступенем їхньої обробки, не беручи до уваги їхній склад. Таким чином, продукти, які можуть мати харчову цінність, такі як сухі сніданки та ароматизовані йогурти, потрапляють до тієї ж категорії, що й менш здорові продукти, такі як нагетси або підсолоджені напої. Проте ВООЗ, ФАО та ЮНІСЕФ офіційно визнають індекс NOVA-UPF як глобальну метрику якості дієти.

Дослідження також підкреслює, як шкода поширюється на здоров’я планети. Промислове виробництво, переробка та транспортування цих продуктів споживають велику кількість викопного палива. Крім того, пластикова упаковка таких продуктів «повсюдна».

Експерти вказують на необхідність «протидіяти тактиці, яку застосовують ці кілька великих транснаціональних корпорацій». Тому вони виступають за впровадження скоординованої глобальної політики: краще маркування, фіскальні заходи, що обкладають податком нездорові продукти та роблять більш дешевими здорові, регулювання їхньої присутності в медичних та шкільних закладах, а також обмеження їхньої реклами. «Покращення харчових моделей не може ґрунтуватися лише на зміні індивідуальної поведінки, воно вимагає скоординованої глобальної політики», — підсумовує експерт.

Про автора

Прихильник лаконічності, точності та мінімалізму. Пише коротко, чітко та без зайвої води.