Медійне розлучення співачки Лілі Аллен знову порушило дискусію про те, чи можуть відкриті стосунки справді функціонувати та бути успішними у довгостроковій перспективі.

У своїх піснях Лілі Аллен відверто ділиться інтимними подробицями свого відкритого шлюбу з Девідом Харбором, натякаючи на те, що, попри домовленості, актор міг порушити встановлені правила. Це спровокувало хвилю обговорень серед громадськості та експертів.

"Що мене дивує в цьому випадку, так це те, що він, схоже, не має нічого спільного з відкритими стосунками, де угода полягає в тому, що можна мати стосунки з іншими людьми, зазвичай з певними умовами, тому що це не принцип "усе дозволено", – зазначає сексологиня Арола Поч.

Вона підкреслює, що ключем до успішних відкритих стосунків є чесна комунікація, обговорення страхів, невпевненості та очікувань. Важливо розмовляти як до, так і після сторонніх контактів, щоб оцінити їхній вплив і за потреби змінити домовленості. Постійне спілкування є основоположним.

Антропологиня Хелен Фішер, яка десятиліттями вивчала кохання, вважає, що, хоча відкриті стосунки існували завжди, вони "ніколи не працюють у довгостроковій перспективі". На її думку, люди хочуть всього: зберігати глибокий зв'язок із партнером і при цьому мати романи з іншими, але наш мозок не дуже добре пристосований для прийняття такої подвійності.

Сексологиня та сімейна терапевтка Єва Морено погоджується, що відкриті стосунки вимагають "надзвичайної відданості" та дуже міцної основи для управління емоційними та логістичними складнощами. Вона наполягає на тому, що обидва партнери повинні бути стовідсотково згодні на такий крок і чітко розуміти свої мотиви.

Соціологиня Сесілія Біцотто робить цікаве зауваження: коли моногамні стосунки закінчуються, ніхто не звинувачує саму модель моногамії, тоді як крах відкритих стосунків часто приписують саме їхній "відкритості". Вона стверджує, що відкриття стосунків не гарантує провалу, так само як і моногамія не гарантує успіху. Різницю визначає те, як стосунки керуються. Відкриті стосунки передбачають пропрацювання невпевненості, ревнощів та переконань щодо романтичного кохання. Якщо є міцна основа, чесність та інструменти для управління емоціями, це може зміцнити зв'язок. Поняття вірності в немоногамних стосунках зміщується з винятковості на дотримання інших домовленостей.

Особистий досвід пар також підтверджує ці висновки:

• Кармен Діас, IT-консультантка, поділилася своїми правилами: разові зустрічі, без подальшого контакту, не з людьми з їхнього оточення, не в їхньому спільному ліжку без участі обох, і завжди з захистом. Вона вважає, що моногамні стосунки приречені на провал з часом, оскільки людське бажання до інших людей є природним і не суперечить коханню та відданості партнеру.
• Софія, яка побажала залишитися анонімною, погодилася на відкриті стосунки за принципом "Не питай, не кажи" (DADT), щоб зберегти шлюб, але в підсумку розлучилася через ревнощі. Цей випадок підкреслює складнощі, коли один із партнерів не повністю готовий до такої моделі.
• Альберто Собрадо, копірайтер, та його партнер успішно практикують відкриті стосунки. Він підкреслює важливість глибокої комунікації, довіри, емоційної відповідальності та взаєморозуміння. Для нього відкриті стосунки – це не лише секс, а й побудова нових зв'язків, які збагачують життя всіх учасників.

Загалом, стаття показує, що успіх відкритих стосунків залежить не від самої моделі, а від індивідуального підходу, чітких правил, постійної комунікації та здатності партнерів працювати над своїми емоціями та невпевненістю. Важливо "любити одне одного не більше, а краще".