У момент, коли Європа прагне енергетичної автономії, Іспанія має унікальну можливість вперше стати лідером у цій сфері. За останні чотири роки запити від промислових підприємств на підключення до електромереж зросли в десять разів. Ці компанії приваблюють низькі ціни на відновлювану енергію та висока якість електропостачання в Іспанії. Вони представляють значний потенціал для розвитку, технологій, створення робочих місць, збагачення та збільшення податкових надходжень.

Однак існує суттєвий елемент, який може перетворити цю можливість на реальність або на провал: електричні мережі. Електромережі є невидимою інфраструктурою, що уможливлює реіндустріалізацію та модернізацію економіки. Саме розвиток мереж дозволить підключити всі ці промислові підприємства, задовольнити потреби у цифровізації та забезпечити нові житлові будинки. Без мереж немає електрифікації, а без електрифікації немає реіндустріалізації.

У той час як інші європейські країни, такі як Франція, Німеччина чи Італія, давно прискорюють свої інвестиції в мережі, намагаючись утримати свою промисловість, Іспанія стикається з парадоксом: її відновлювані джерела енергії та якість постачання приваблюють, але інвестиції в мережі недостатні, і вона не може підключити їх. Ця ситуація створює "вузькі місця", унеможливлює підключення нових проектів та викликає зростаюче розчарування серед громадян, компаній та місцевих адміністрацій.

Якщо цю ситуацію не виправити, компанії, які сьогодні розглядають Іспанію для розміщення своїх виробничих центрів, оберуть інші країни, які мають доступні мережі для підключення. І ми втратимо можливість, яка не повернеться. Втрачена можливість майбутнього через те, що ми вміємо робити вже понад 100 років – електричні мережі.

Іспанія за останні десятиліття розробила електромережі, які є еталонними в Європі. Країна виробляє трансформатори, ізолятори, кабелі, інтелектуальні лічильники, системи управління та програмне забезпечення. Іспанія має інжинірингові компанії, монтажників, центри досліджень та розробок, а також спеціалізовані університети. Цей ланцюжок створює десятки тисяч кваліфікованих робочих місць та експортує технології по всьому світу. Якщо не інвестувати в мережі, а лише пропонувати скорочення витрат на електричну інфраструктуру, цей ланцюжок зникне. Ми відмовимося не лише від залучення нової промисловості та забезпечення життєздатності існуючої, а й від збереження промислового ланцюга, який вже існує і є світовим лідером.

Інвестування в мережі – це не витрата, а стратегічна інвестиція для нашої країни. Наявність електричної інфраструктури дозволяє економічний розвиток. Досі відсутність електричної інфраструктури, що гальмує економічне зростання та приватні інвестиції, була більш характерною для країн, що розвиваються. Тому ми повинні діяти швидко, щоб змінити правила, які призвели до цієї ситуації, та повернути її назад.

Крім того, кожен євро, призначений для модернізації мережі, генерує близько десяти євро в економічній діяльності, зайнятості та податкових надходженнях, підвищує безпеку та автономію країни, а також зміцнює територіальну згуртованість. Мережі дозволяють залучати компанії, сприяють економічному розвитку сільських районів та демократизують доступ і виробництво енергії.

Європейська Комісія це зрозуміла і поставила мережі в центр своєї політики. Німеччина, Франція чи Італія мобілізують мільярди для зміцнення своїх електричних інфраструктур. Іспанія не може залишитися позаду. Нам потрібна регуляторна база, яка визнає стратегічну цінність мереж у нашій країні та дозволить компаніям інвестувати з баченням майбутнього і не перешкоджати доступу до електроенергії нікому, хто бажає інвестувати в нашу країну.

Ставка на електричні мережі – це ставка на зайнятість, інновації та конкурентоспроможність. Це ставка на промислову, цифрову Іспанію, пов'язану з майбутнім.