Кліматична криза більше не є віддаленою загрозою для майбутніх поколінь, а перетворилася на трагічну реальність, яка вже сьогодні впливає на наше повсякденне життя. Екстремальні хвилі спеки, руйнівні пожежі, смертоносні повені та тривалі посухи демонструють, що невідкладні заходи є абсолютно необхідними не лише для наших дітей, а й для нас самих.

Незважаючи на геополітичні труднощі та зростання кліматичного заперечення, існують сили, що підтримують більш амбітний підхід до екологічної кризи. Інвестори усвідомлюють величезні економічні можливості, особливо у сфері відновлюваної енергетики. Крім того, емпіричні докази, що базуються на безпосередньому досвіді екстремальних погодних явищ, змінюють суспільне сприйняття та політичний дискурс.

Ця нова реальність переносить дебати з міжпоколінної перспективи, де витрати приймалися в сьогоденні заради майбутніх вигод, на короткострокову перспективу. Як заявив президент Бразилії Лула да Сільва на відкритті COP, "зміна клімату – це не загроза майбутньому, а трагедія сьогодення".

Екологічна політика поділяється на дві основні категорії: пом'якшення наслідків та адаптація. Політика пом'якшення спрямована на усунення причин кризи, головним чином на скорочення викидів парникових газів. Політика адаптації зосереджена на пристосуванні нашого способу життя, територій та економіки до нової кліматичної реальності. Професор Іньїго Лосада, директор Інституту екологічної гідравліки Кантабрії, підкреслює, що адаптація повинна справлятися з наслідками недостатнього пом'якшення, а пом'якшення дає нам час для впровадження адаптації та зменшує її інтенсивність.

Політика адаптації вимагає негайних дій і дає короткострокові результати. Серед них — міське планування, що сприяє створенню зон прохолоди та тіні, зміна методів управління сільськогосподарськими землями для підвищення їх стійкості до екстремальних погодних явищ, переосмислення берегової оборони від нових штормів та підвищення рівня моря, посилення системи громадської охорони здоров'я в періоди високих температур та перегляд шкільного календаря. Ці заходи приносять негайні вигоди, такі як зменшення забруднення, економія енергії та покращення якості повітря, одночасно сприяючи довгостроковим цілям.

Впровадження екологічної політики в сьогодення є необхідністю для пояснення того, як екологічна криза впливає на наше повсякденне життя, і водночас можливістю для легітимізації та підвищення зрозумілості необхідних змін. Ключ до успіху полягатиме у пошуку способу здійснити цей перехід таким чином, щоб він був не жертвою, а можливістю. Це вже зрозуміли фермери, які впровадили принципи агроекології та побачили, як їхні поля стали більш прибутковими; громадяни, які відремонтували свої будинки та переконалися у покращенні комфорту та економії на рахунках за електроенергію; або країни, які скоротили забруднення, зробивши ставку на громадський транспорт та електрифікацію мобільності.