Інвестори починають помічати щось підозріле в ейфорії навколо штучного інтелекту.

Майкл Бьюрри, інвестор, який раніше всіх ідентифікував крихкість американського іпотечного ринку і вирішив зробити ставку проти нього до кризи 2008 року, виявив схожість із поточною ситуацією у сфері штучного інтелекту. Він усвідомив, що субстандартні іпотечні кредити були безглуздям, що накопичувало приховані невиплати, картковим будинком, легітимізованим такими установами, як Goldman Sachs, Lehman Brothers та JP Morgan. Дотримуючись схожої логіки, Бьюрри нещодавно скоротив свою участь у Nvidia, найміцнішій компанії в секторі, аргументуючи це гіперінфляцією миттєвої вартості ШІ та виявивши невелику деталь у бухгалтерському обліку.

Усі позичають гроші для будівництва фізичної інфраструктури ШІ: серверів, центрів обробки даних, оптоволокна, машин і, перш за все, чипів Nvidia за шаленими цінами. Як наслідок, Nvidia є єдиною компанією, яка має чипи, і єдиною, хто має грошовий потік у розпал цього буму. Щоб у них було достатньо грошей для продовження розширення центрів обробки даних та їх заповнення Nvidia H100, це було іронічно названо "циклічною економікою". Технічно, розширення збільшує вартість OpenAI, що, у свою чергу, збільшує вартість інвестицій Nvidia. Але Nvidia врахувала ці кошти як прибуток, а не як витрати; і OpenAI також.

Коли компанії позичають гроші для будівництва інфраструктури, витрати не реєструються як витрати, а як актив, який амортизується протягом кількох років. Один із аргументів Бьюрри полягає в тому, що чипи Nvidia застарівають всього за три роки, і що OpenAI доведеться заробити неймовірні суми грошей, щоб їх амортизувати. Це малоймовірне завдання, враховуючи, що компанія втрачає втричі більше грошей, ніж заробляє, і рухається до чистих збитків у 27 мільярдів доларів до 2026 року. Nvidia також не реєструє інвестиції в OpenAI як витрати, а як фінансовий актив, хоча ще не отримала їх. Це дозволяє опосередковано фінансувати зростання OpenAI графічними процесорами та грошима без зменшення операційного прибутку за квартал. Але якщо ринок втратить терпіння і бульбашка лусне, Nvidia не продасть свої свої пристрої і втратить свої інвестиції.

Бьюрри підрахував, що для задоволення прогнозованого попиту на ШІ до 2030 року "гіперскейлерам" доведеться генерувати приблизно два трильйони доларів нового щорічного доходу, що перевищує світові військові витрати. Передбачуваний дефіцит у 800 мільярдів доларів для інфраструктури, яка вимагає енергії, еквівалентної 200 великим атомним реакторам. Щось подібне сталося з бульбашкою доткомів.

Інтернет перевершив свої обіцянки, але в дев'яності роки багато хто позичав гроші для створення інфраструктури до того, як з'явився ринок для її експлуатації. Вижили великі нещодавно приватизовані постачальники інфраструктури, такі як Telefónica, France Télécom або Deutsche Telekom. Нові компанії, які прокладали оптоволокно, зазнали краху, і те ж саме сталося з такими піонерами, як eToys або Pets.com, залишивши гори списаних серверів. З цього попелу народився платформовий капіталізм. Питання в тому, чи можемо ми придумати щось цікаве, що можна зробити з попелом цієї бульбашки, або ми дозволимо Amazon, Google та Microsoft її поглинути.