Державний секретар США Марко Рубіо займає центральне місце у формуванні американської зовнішньої політики, одночасно діючи на двох головних міжнародних напрямках з абсолютно різними підходами. Описаний президентом Дональдом Трампом як людина, яка "вирішує проблеми", Рубіо є ключовою фігурою в мирних переговорах щодо України та одним з головних ініціаторів політики максимального тиску на режим Ніколаса Мадуро у Венесуелі.

Щодо України, Марко Рубіо взяв на себе керівництво переговорами, щоб збалансувати початкову, явно проросійську пропозицію, домігшись її значних змін. Переговори в Женеві, в яких брала участь українська делегація за підтримки європейських партнерів, привели до значного прогресу. Мирна пропозиція, що спочатку складалася з 28 пунктів і включала територіальні поступки та різке скорочення української армії, була скорочена до 19 пунктів. З неї були виключені вимоги щодо передачі територій та заборона на вступ Києва до НАТО. Цю гнучкість, запроваджену Рубіо, привітали європейські чиновники, які наголосили, що український уряд просто не зможе підписати капітуляцію.

Водночас, щодо Венесуели, Рубіо займає позицію "яструба", будучи одним із головних архітекторів агресивної американської стратегії проти Мадуро. Вашингтон звинувачує венесуельський режим у зв'язках з наркотрафіком, називаючи його "Картелем Сідо". Сполучені Штати підтримують значну військову присутність у міжнародних водах Карибського басейну під приводом боротьби з наркотрафіком. Рубіо послідовно виступав за зміну режиму, спочатку аргументуючи це ситуацією з правами людини, а потім, очоливши Раду національної безпеки, заявив, що Мадуро є лідером наркотероризму, звинуваченим Міністерством юстиції у передбачуваній торгівлі кокаїном.

Ці розбіжні підходи приносять Рубіо як політичні вигоди, так і ризики. Успіх на обох фронтах зміцнив би його позиції перед президентом Трампом, який навіть згадував його як можливого наступника після 2028 року. Однак існує ризик конфлікту з базою руху MAGA, яка виступає проти зовнішнього інтервенціонізму, побоюючись затягування війни в Україні та перетворення венесуельського конфлікту на "вічний". Сам Трамп нещодавно продемонстрував схильність до дипломатичного шляху у випадку Венесуели, і в ЗМІ обговорювалася можлива пряма бесіда з Мадуро.

Вся ця ситуація підкреслює тонкий баланс, який Марко Рубіо намагається підтримувати у зовнішній політиці США, лавіруючи між жорсткими та гнучкими підходами для досягнення цілей Вашингтона на міжнародній арені.