Декількома словами
Італія прийняла новий закон, що криміналізує феминицид як окремий злочин з можливістю довічного ув'язнення, що є відповіддю на зростаюче число випадків гендерного насильства. Закон також посилює покарання за інші види насильства щодо жінок та викликав як підтримку, так і критику щодо глибини його впливу на соціальні причини проблеми.
Італійський парламент схвалив закон, який вводить до кримінального кодексу поняття феминициду та передбачає за нього суворе покарання, включаючи довічне ув'язнення. Цей крок є рішучою відповіддю на триваюче зростання кількості випадків гендерного насильства в країні та знаменує собою істотну зміну в юридичному підході до цих злочинів.
Згідно з новим законом, вбивство жінки, вчинене "як акт ненависті, дискримінації, зловживання владою, контролю над нею, для обмеження її свободи або у зв'язку з її відмовою встановлювати чи підтримувати емоційні стосунки", каратиметься довічним ув'язненням у найтяжчих випадках. Якщо будуть визнані пом'якшувальні обставини, терміни покарання становитимуть від 15 до 24 років позбавлення волі.
Раніше італійське законодавство розглядало вбивство жінки як обтяжуючу обставину, але не виділяло феминицид як окремий злочин. Тепер він буде визнаватися таким після публікації закону в Офіційному віснику Італії.
Окрім феминициду, новий закон також посилює покарання за жорстоке поводження з жінками та злочини, пов'язані з "порнопомстою". Прийняття закону стало результатом широкої суспільної дискусії, викликаної низкою резонансних вбивств молодих жінок їхніми партнерами або колишніми партнерами, серед яких особливо виділяється справа 23-річної студентки Джулії Чеккеттін.
Національний інститут статистики (Istat) повідомив, що минулого року в Італії кожні три дні реєструвався один феминицид. Ці дані підкреслюють гостру необхідність у комплексних заходах для вирішення проблеми.
Прем'єр-міністр Джорджа Мелоні назвала новий закон "важливим сигналом політичної згуртованості проти варварства насильства щодо жінок". Вона також зазначила збільшення фінансування центрів та притулків для жертв насильства, запуск екстреної гарячої лінії та проведення освітніх кампаній.
Проте опозиція, підтримавши закон, критикує уряд за зосередженість виключно на кримінально-правових аспектах проблеми, ігноруючи її глибинні економічні та культурні корені. Зокрема, тривають дебати щодо запровадження обов'язкової сексуальної та емоційної освіти в школах, що, на думку опозиції, є ключовим елементом профілактики гендерного насильства.
Консервативна коаліція, однак, виступає проти такого підходу, посилаючись на необхідність "захисту неповнолітніх від ідеологічного активізму", в той час як опозиція називає це "середньовічним" підходом. Секретар Демократичної партії Еллі Шляйн підкреслила: "Репресій недостатньо без профілактики, яка може початися тільки в школах".
Закон, анонсований у Міжнародний жіночий день, викликав широкі дискусії серед юристів, феміністичних рухів та асоціацій. Критики сумніваються в його ефективності, вважаючи його символічним жестом, не здатним вирішити глибокі соціальні проблеми. Прихильники ж впевнені, що закон підвищить ефективність державних органів і сприятиме структурним змінам у боротьбі з насильством.
Паралельно в Італії обговорюється ще одна законодавча реформа, спрямована на введення концепції згоди у справах про сексуальне насильство, що знаходить широку підтримку серед політичних сил, включаючи Мелоні та Шляйн.