Часи анонімної благодійності відійшли в минуле. У своєрідному нарцисичному повороті подій, сьогоднішні благодійники прагнуть не лише демонструвати свою щедрість, але й підкреслювати свою владу, пов'язуючи свої імена з провідними культурними інституціями в обмін на значні пожертви.

Яскравим прикладом є майбутній бал Інституту костюма Метрополітен-музею в Нью-Йорку, запланований на травень 2026 року. Шість мільйонів доларів – сума, яка на тлі інших благодійних внесків здається скромною, – дозволить придбати місце серед зіркових покровителів. Значно вражаючішим є пожертвування у 125 мільйонів доларів від фінансиста Оскара Л. Танга та його дружини Агнес Сюй-Танг на реконструкцію крила сучасного мистецтва того ж музею. Ця трансформація подвоїть виставковий простір, і до моменту відкриття у 2030 році це крило назавжди носитиме їхнє ім'я: The Tang Wing.

На думку експертів, подібні акти щедрості часто продиктовані не стільки альтруїзмом, скільки бажанням здобути громадське визнання та безсмертя. Професор права Вільям Дреннан зазначає, що до середини 90-х років великі пожертвування були способом отримати місце в правлінні культурних установ. Сьогодні ж багаті благодійники хочуть, щоб їхня могутність і щедрість були відомі всім. Це дозволяє їм не лише скорочувати податкові відрахування, але й заробляти репутацію філантропів, приховуючи за цим нарцисизм та жагу до визнання.

Приклади таких перейменувань численні. У Сан-Франциско колишня Загальна лікарня тепер відома як Медичний центр Прісцилли та Загального госпіталю та травматології імені Прісцилли Чан і Марка Цукерберга після пожертвування у 75 мільйонів доларів у 2015 році. Це підкреслює тенденцію, коли величезні суми перетворюються на безсмертя для дарувальників.

Вплив технократів на культурну сферу постійно зростає. Великі технологічні компанії, такі як Yahoo, Apple, Instagram та TikTok, стали постійними спонсорами таких заходів, як бал Інституту костюма. Це дозволяє їм розширювати свій вплив за межі технологічної індустрії, проникаючи у світ моди та мистецтва.

Журналісти та аналітики висловлюють занепокоєння щодо цієї тенденції, особливо в контексті зростаючої соціальної нерівності. Вони вказують на те, що такі "філантропічні" акти можуть бути сприйняті як спроба відвернути увагу від більш глибоких проблем, в той час як багаті люди продовжують накопичувати свої статки. Випадок з розширенням Інституту костюма Метрополітен-музею, вартість якого оцінюється в 50 мільйонів доларів, також викликає внутрішні розбіжності в музеї через боротьбу за простір та джерела приватного фінансування.

Тим не менш, родина Танг продовжує активно підтримувати культурні ініціативи. Окрім Метрополітен-музею, вони зробили найбільше в історії оркестру пожертвування в 40 мільйонів доларів, щоб залучити Лос-Анджелеський філармонійний оркестр з Лос-Анджелеса до Нью-Йорка з 2026 року. Також вони пожертвували 20 мільйонів доларів Історичному товариству Нью-Йорка на створення крила американської демократії, яке буде відкрито до 250-річчя США у 2026 році та також носитиме ім'я Танг.

Оскар Л. Танг, 87-річний китайський фінансист і член правління Метрополітен-музею, разом зі своєю 53-річною дружиною Агнес Сюй-Танг, археологом та істориком, активно займаються благодійністю. Вони вірять у творчу силу капіталу і розглядають свої проекти як "дітей", оскільки не мають спільних нащадків. Їхня діяльність також спрямована на боротьбу з "азіатською ненавистю", що робить їхню присутність у переважно "білому" середовищі благодійності особливо помітною.