Іспанський письменник Хав'єр Серкас відвідав книжковий ярмарок у Гвадалахарі, де розповів про феноменальний успіх свого нового роману «Божевільний Божий на краю світу» (El loco de Dios en el fin del mundo) у Латинській Америці. Він описав ентузіазм латиноамериканської публіки як «брутальний», зазначивши, що продажі в регіоні становлять половину від загальної кількості іспаномовних видань — 200 000 примірників за вісім місяців.

Серкас розмірковував про свій досвід у Латинській Америці, де він відчував себе «рок-зіркою» порівняно з більш стриманим європейським ринком. Він підкреслив важливість спільної присутності іспаномовних письменників в Іспанії та Латинській Америці, шкодуючи про фрагментацію літературної традиції.

Значна частина інтерв'ю була присвячена його інтерпретації католицизму та суперечкам навколо його книги. Серкас пояснив, що успіх в Італії, де він спілкувався з високопоставленими католицькими прелатами, контрастує з оборонною реакцією церковної ієрархії в Іспанії, яку він вважає «антифранцисканською». Він згадав історично виправдану антикатолицьку фобію в Іспанії після десятиліть націонал-католицизму, але стверджував, що його зусилля в книзі полягали у спробі зрозуміти Католицьку церкву без упереджень.

Автор підкреслив своє бачення Христа як «суспільної небезпеки», далекого від буржуазного духу. Він протиставив латиноамериканську Католицьку церкву, часто присвячену бідним і маргіналізованим — прикладом чого є Теологія Визволення та сапатистський католицизм — іспанській церкві, яка сприймається як пов'язана з владою та багатими. Серкас завершив провокаційною заявою: «Христос зрозумів би сапатистів, але не Vox, бо мігрантів потрібно приймати».