Генерал Франсіско Брако, командувач Військово-повітряних та космічних сил Іспанії, нещодавно заявив, що «ми не перебуваємо у стані війни, але й не в мирі». Ця заява підкреслює необхідність постійного вдосконалення оборонних можливостей для передбачення будь-яких майбутніх сценаріїв. Однією з ключових арен у нинішній боротьбі за глобальне домінування є космос, який у 2022 році був доданий до традиційної назви іспанських ВПС.

Донедавна космос вважався «спільним надбанням», сферою співпраці або, щонайбільше, суперництва між державами, але тепер він перетворився на потенційне поле битви. Генерал Брако категорично попередив: «Космос озброєний. Наразі в космосі є зброя, і ми повинні протистояти цій ситуації». Він пояснив, що, хоча існування платформ для запуску ракет у космічному просторі не підтверджено, існує загроза супутників-«камікадзе» та систем, здатних викликати електромагнітні перешкоди, що виводять з ладу супутники зв’язку, геолокації або спостереження противника.

У зв’язку з цим Генеральний штаб ВПС працює над проєктом майбутнього NEMO — «супутника-поліцейського», місія якого полягатиме у захисті іспанської інфраструктури в космічному просторі від будь-якої можливої агресії. До цього додаються інші програми, такі як RORCOBE (Мережа роботизованих обсерваторій), придбання нового радара космічного відстеження та симулятора орбітальної механіки, всі вони пов’язані з ініціативою майбутнього Європейського космічного щита.

У березні 2023 року Іспанія, наслідуючи приклад інших країн, створила Космічне командування, яке займається моніторингом та каталогізацією космічних об’єктів для прогнозування їх можливого входу в атмосферу, відстеженням космічної погоди, а також оцінкою деградації супутникових навігаційних послуг через природні чи інші явища. Його можливості, за словами генерала Брако, значно покращилися завдяки оновленню радара космічного спостереження S3TSR, встановленого на базі Морон-де-ла-Фронтера (Севілья), та отриманню нової системи обізнаності та контролю космічної ситуації (CCSE).

Плани модернізації також включають адаптацію так званих баз розгортання (Сантьяго, Леон, Саламанка, Вальядолид, Гранада, Малага, Талавера-ла-Реаль, Сон Сан Хоан, Тенеріфе та Лансароте), де ВПС будуть розосереджені у разі кризи, шляхом встановлення арсеналів для завчасного розміщення озброєння та боєприпасів, як, наприклад, той, що будується на Майорці. Що стосується літаків, то до 2026 року очікується надходження перших трьох винищувачів Eurofighter, які замінять застарілі винищувачі F-18 з бази Гандо (Лас-Пальмас), що завершують свій операційний термін служби, а також перших трьох літаків морського патрулювання C295. Чисельність транспортних літаків A400M було збільшено з 14 до 17, хоча продаж десяти інших одиниць, які Іспанія зобов'язалася купити у Airbus, третій країні все ще перебуває на стадії очікування.

Глава ВПС та Космосу висловив упевненість, що програма FCAS подолає поточну кризу, спричинену розбіжностями між французькою та німецькою промисловістю, і угоду буде досягнуто до кінця року для початку нової фази. З операційної точки зору він оголосив, що Іспанія не тільки зберігає, але й посилює свою участь в обороні східного флангу НАТО. Нинішній загін ВПС Іспанії в Литві складається з 11 винищувачів F-18 замість восьми Eurofighter з попереднього, а також одного постійного літака-заправника A400M та одного тимчасового. Частина загону братиме участь з Литви в місії «Східний Вартовий», розпочатій НАТО після масового входу російських безпілотників до Польщі у вересні минулого року. Тому остаточно було скасовано план відправки іспанських винищувачів на польську базу, як це спочатку планувалося. Крім того, іспанські Eurofighter знову будуть розгорнуті наступного року в Австралії для спільних навчань з ВПС Німеччини, а пілотажна група вертольотів ASPA відвідає Бразилію, Уругвай та Аргентину на відзначення сторіччя великих польотів.