Нещодавно оголошена стипендія у Барселоні розміром 80 000 євро спричинила широке обговорення та запеклі суперечки, особливо серед каталонської літературної спільноти. Значна сума, еквівалентна вартості чотирьох нових автомобілів або скромної квартири у місті, була розкритикована як така, що посилює існуючу нерівність.

Основний камінь спотикання полягає у спрямуванні цієї стипендії письменникам, які пишуть іспанською мовою, тоді як іспанська мова вже має надійну систему державних та приватних стипендій як в Іспанії, так і в іспаномовних країнах Латинської Америки. На противагу цьому, каталонська література спирається на значно обмеженіші програми фінансування. Як наслідок, така велика стипендія, надана переважно іспаномовним авторам, сприймається як акт, що поглиблює нерівність умов для каталонських письменників.

Критики стверджують, що замість просування глобальної перспективи стипендія, схоже, служить скоріше "продакт-плейсментом" для Барселони, ігноруючи нагальні потреби каталонської літератури. Було запропоновано, що більш справедливим підходом було б відкриття стипендії для письменників з усього світу, включаючи кошти на переклад творів каталонською мовою, що мало б набагато глибший культурний зміст.

Також була підкреслена значна різниця між цією новою стипендією у 80 000 євро та іншими програмами підтримки письменників у Каталонії. Наприклад, стипендії Монсеррат Ройг, які також включають іспаномовних письменників, пропонують лише 6 000 євро на автора. Це порівняння посилило розчарування, припускаючи, що пріоритети каталонських інституцій можуть бути неправильно розставлені. Рішення про те, чия творчість фінансується, відображає бачення нації про себе та своє культурне майбутнє.