Суперечки щодо можливого військового злочину, скоєного Пентагоном у Карибському морі минулого вересня, не вщухають. У четвер перед Конгресом виступив адмірал Френк Бредлі, який, за даними адміністрації Дональда Трампа, після першого удару, що затопив судно, віддав наказ про другий удар, який убив тих, хто вижив. Один із законодавців, присутніх на закритому засіданні, назвав відеозапис тих подій «однією з найбільш тривожних речей», які він коли-небудь бачив.

За словами законодавців, Бредлі заперечував отримання будь-яких інструкцій, письмових чи усних, що вимагали б «убити їх усіх» або «не брати полонених». Тим самим він відкинув повідомлення про те, що міністр оборони Піт Хегсет наказав провести другу атаку, щоб не залишити вцілілих.

Проте деталі того, що було розказано на цьому брифінгу, просочувалися потроху. І висновки різняться залежно від партійної приналежності законодавця, який про це розповідає. Демократи заявляють, що вони жахнуті. Республіканці, які виступили із заявами, вказують, що атака була «законна та смертоносна»: американські військові командири поводилися «саме так, як від них очікувалося», заявив сенатор-республіканець Том Коттон. Конгресмен Рік Кроуфорд, голова Комітету з розвідки Палати представників, висловив думку, що атака «без сумніву» була проведена «дуже професійно».

Провідний демократ у Комітеті збройних сил Палати представників, Джим Хаймс, навпаки, заявив, що відео, показане під час сесії — без супровідного звуку — є проблематичним. «У вас є дві особи (ті, хто вижив), які явно потребують допомоги, без будь-яких засобів пересування, зі зруйнованим судном, які були вбиті Сполученими Штатами», — стверджує законодавець.

Він та його колеги по фракції були так само стурбовані, як і раніше, кампанією проти наркоторгових човнів у Карибському морі та Східній частині Тихого океану, яка на сьогоднішній день потопила щонайменше 21 судно та вбила 83 особи в рамках операції, яку Пентагон називає «Південний Спис» і яку експерти та законодавці вважають більш ніж сумнівною з точки зору законності. Вашингтон стверджує, що військова присутність у Карибському морі спрямована на боротьбу з наркотиками, хоча уряди інших країн вважають, що справжня місія полягає у спробі примусової зміни режиму.

Засідання було скликане за ініціативою законодавців після того, як минулої п’ятниці газета Washington Post опублікувала інформацію про те, що після першого удару по човну 2 вересня був другий удар, про який Пентагон не повідомляв, і який убив двох вцілілих. Удар, як вказувало видання, був відданий для виконання передбачуваного усного наказу Хегсета, який вимагав «убити їх усіх». Глава Пентагону категорично заперечує віддачу такого наказу. Закони війни забороняють вбивати тих, хто вижив після нападу на морі.

Засідання збіглося з публікацією у четвер офіційного звіту, який звинувачує Хегсета в тому, що він наразив на небезпеку війська, відправивши в групу в соціальній мережі повідомлення з конфіденційною інформацією про бомбардування в Ємені, у скандалі, що отримав назву Signalgate.

Документ встановлює, що, використовуючи комерційну соціальну мережу для своїх комунікацій та ділячись інформацією про поточну військову операцію, міністр оборони ризикував розкрити американські військові тактики та наразити на небезпеку американських солдатів. Однак він не звинувачує його в розголошенні секретної інформації, оскільки встановлено, що колишній ведучий телеканалу Fox має право за посадою розсекречувати інформацію на свій розсуд перед відправленням. Документ не дає оцінки того, чи є політика розсекречення Хегсета адекватною чи ні.

Розслідування почалося після того, як у березні минулого року журналіст, директор прогресивного журналу The Atlantic, Джеффрі Голдберг, помилково опинився включеним до групи на зашифрованій платформі Signal, в якій високопосадовці адміністрації Трампа обмінювалися інформацією та коментарями щодо операції з бомбардування Ємену. Журналіст, який спочатку подумав, що це якийсь розіграш, розкрив існування групи, коли переконався, що вона справжня і що повідомлення дійсно описували реальну операцію з бомбардування об'єктів хуситських ополченців в Ємені.

Протягом листування в так званій «малій групі високопосадовців щодо хуситів» глава Пентагону та інші високопосадовці — у бесіді брали участь такі особи, як віце-президент Дж. Д. Венс, заступник керівника апарату Стівен Міллер або держсекретар Марко Рубіо — повідомляли різні деталі операції. За дві години до бомбардування, 15 березня, Хегсет надіслав програму з передбачуваним часом польоту та атаки.

Розголошення інформації коштувало посади тодішньому раднику з національної безпеки Майку Вальцу, який помилився, включивши Голдберга до групи. В результаті цієї помилки Вальц був запропонований на посаду посла при ООН, на яку він був затверджений влітку, а його функції координатора зовнішньої політики США з того часу були передані держсекретарю Марко Рубіо.

На тлі скандалу законодавці обох партій вимагали від генерального інспектора Пентагону, відповідального за дотримання внутрішніх правил цього відомства, розглянути цю справу. У квітні генеральний інспектор оголосив про початок розслідування. Того ж місяця стало відомо, що Хегсет поділився конфіденційною інформацією у другому чаті, до якого були включені його дружина та брат.