Більшість новин про Африканський континент є негативними, і цей образ призводить до втрати інвестицій, хибного сприйняття ризиків та демотивації молоді, яка прагне мігрувати. Корупція, конфлікти, голод, міграція, бідність та залежність — ці теми постійно повторюються в медійному наративі про Африку, створюючи вузьке і спотворене уявлення.

Карлос Лопес, професор та економіст з Гвінеї-Бісау, колишній спеціальний представник Африканського союзу зі зв'язків з Європою, зазначив: "Ми бачимо Африку крізь вузьке вікно. Фрагмент, який потрапляє, реальний, але цей фрагмент — не все." Він наголосив, що "Африка не потребує поблажливості, їй потрібно, щоб її побачили" повністю. Платформа Africa No Filter повідомила, що 88% світових статей про Кенію є негативними, а для Нігерії цей показник сягає 69%.

Африка не потребує поблажливості, їй потрібно, щоб її побачили.

Стереотипи, спрощуючи реальність та усуваючи нюанси, впливають на інвестиційні рішення, обговорення державної політики та напрямки міжнародного співробітництва. Економічні витрати від цієї невідповідності між сприйняттям та реальністю Африки добре розраховані. Країни Африки в цілому розглядаються як зони високого ризику для інвесторів.

Віктор Марк-Оньєгбу з Africa No Filter заявив, що "Африка може "втрачати" до 4,2 мільярда доларів (3,6 мільярда євро) щорічно на виплатах за відсотками по боргу, головним чином через стереотипи, які домінують у світовому медіа-висвітленні." Лопес підкреслив, що це "свого роду податок наративу. Штраф за спотворене зображення."

Africa No Filter виявила три стійкі уявлення про континент: Африка "збанкрутіла", "залежна" і "не має власної ініціативи", тобто не здатна діяти та приймати рішення самостійно. Вільям Шокі, журналіст видання "Africa Is a Country", критикує те, що західні уряди часто розробляють політику, ігноруючи африканські інтереси, зосереджуючись на допомозі, низьких очікуваннях та екстрактивній політиці.

Іспанський журналіст Хауме Портелл навів приклад вартості стереотипів на прикладі видобутку бокситів у Гвінеї-Конакрі. Хоча країна має найбільші у світі запаси цієї сировини, високі процентні ставки за боргом заважають їй розвивати місцеве виробництво алюмінію, змушуючи продавати боксити за ціною близько 80 доларів за тонну, тоді як ціна алюмінію перевищує 2800 доларів. "Приз стереотипу — це відстань між бокситами та алюмінієм", — підсумував Портелл.

Стереотипи також проявляються в географічних картах. Africa No Filter виявила, що на багатьох атласах Африка зображується меншою, ніж є насправді, що підсвідомо применшує її значущість. Ці помилкові наративи "проникають в прагнення" жителів Африки, і багато молодих людей "ростуть, чуючи розповідь, яка їх демотивує, і так втрачається людський капітал", — зазначив Карлос Лопес. Журналістка із Сенегалу Марі Луїз Ндіайе додала, що це розчарування підштовхує до міграції, оскільки молодь часто ідеалізує життя в Європі.

Незважаючи на ці стереотипи, реальність континенту швидко змінюється. "Шість з 10 економік з найбільшим прогнозованим зростанням на 2025 та 2026 роки знаходяться в Африці", — повідомив Лопес. Експерт також згадав енергетичні інновації, такі як децентралізація та стійкість, які можуть слугувати моделями для інших країн, а також цифрові інновації, наприклад, мобільні гроші, які використовує понад 70% дорослого населення Африки. Кожна четверта людина до 2050 року буде африканцем, що підкреслює вирішальну роль континенту в майбутньому всього світу.