Декількома словами
Ентоні Боннер, видатний дослідник Рамона Льюля, перекладач, музикознавець та екоактивіст, помер у Пальмі у віці 97 років, залишивши по собі значну спадщину у вивченні середньовічної літератури та природоохоронній діяльності.
У Пальмі на 97-му році життя помер видатний вчений Ентоні Боннер (Нью-Йорк, 1928). Його відхід у понеділок, 8 квітня, став значною втратою для світової академічної спільноти та екологічного руху.
Боннер, який разом зі своєю родиною оселився на Майорці у 1954 році, був відомий як один з найглибших і найконкретніших фахівців з творчості Рамона Льюля. Його внесок у вивчення та реконфігурацію 260 манускриптів Льюля є надзвичайним. Серед його найважливіших публікацій — «Selected works of Ramon Lull», видана Princeton University Press у 1985 році. Він також співпрацював з Лолою Бадіа над працею «Ramon Llull, vida, pensament i obra literària».
Окрім своєї наукової діяльності, Ентоні Боннер був активним екологом, президентом і засновником Орнітологічної групи Балеарських островів (GOB). Його заслуги були відзначені багатьма нагородами, зокрема Хрест Сант Жорді та почесні докторські ступені від кількох університетів. Він також перекладав твори таких класиків, як Франсуа Війон, Жуль Верн, Бальзак, Борхес та інші.
Життя Боннера було прикладом багатогранності та відданості: від пристрасті до джазу, де він грав у Camerata Barroca, до вивчення каталанської мови з місцевими каменярами. Він залишив по собі глибокий слід як у люллістських дослідженнях, так і в боротьбі за збереження природи.