В Іспанській соціалістичній робітничій партії (ІСРП) поширюється "внутрішній канібалізм" – термін, що описує боротьбу за владу між різними фракціями в очікуванні "дня після Санчеса", тобто після відходу нинішнього лідера Педро Санчеса. Хоча "структурованого" руху немає, численні соціалістичні джерела вказують на активне позиціонування впливових діячів на майбутнє.

Ситуація в партії нині оцінюється як "набагато гірша", ніж рік тому. Ключові фігури, такі як колишній секретар з організаційних питань Сантос Сердан та його попередник Хосе Луїс Абалос, звинувачуються у корупції. Множаться судові розслідування, а ще один соратник президента звинувачується у сексуальних домаганнях та зловживанні владою.

У ІСРП багато хто вважає, що сукупність цих звинувачень сприяє ситуації "дружнього вогню" – внутрішній боротьбі між фракціями "санчизму" за контроль над партією. Керівники визнають, що "ідуть проби сил" щодо того, що станеться після Педро Санчеса, і деякі вже розглядають сценарій дострокових виборів, щоб зайняти вигідні позиції.

Серед тих, хто активно формує свій публічний образ, – Адріана Ластра, яка раніше була вірною прихильницею Санчеса, а потім подала у відставку з посади заступника генерального секретаря після внутрішнього конфлікту. Нині вона є урядовим делегатом в Астурії та чітко позиціонує себе як феміністична лідерка у партії, яка відчуває сором через поведінку деяких своїх високопосадовців.

Напруженість посилюється новими звинуваченнями у сексуальних домаганнях, і в приватному порядку деякі керівники висловлюють побоювання, що механізм, створений в ІСРП для спрощення подачі скарг, може бути використаний як внутрішня зброя. Існує занепокоєння щодо можливих неправдивих звинувачень, які можуть підірвати ідеологічну позицію партії та зіграти на руку ультраправим.

Незважаючи на те, що всі опитані джерела заперечують наявність "революції", атмосфера в ІСРП стає "дедалі більш неспокійною". Руху проти Санчеса як такого немає, але є "індивідуальні випадки" та загальне напруження. Цю ситуацію частково спровокував сам Педро Санчес, коли у квітні 2024 року натякнув на можливу відставку, що змусило багатьох замислитись про епоху "після Санчеса".

Проводяться паралелі з подіями жовтня 2016 року, коли апарат партії домовився усунути Санчеса з посади генерального секретаря. З огляду на значну інституційну та організаційну слабкість ІСРП, гіперлідерство Санчеса та шок після звинувачень на адресу двох колишніх секретарів з організаційних питань, майбутнє партії залишається невизначеним.