Декількома словами
Мануель Гарсія Алькончель, колишній директор Acciona, дав свідчення у Верховному суді, заперечуючи свою пряму участь у схемі з Servinabar та стверджуючи, що співпраця була запропонована колишнім директором з будівництва. Суддя призначив йому запобіжні заходи в рамках поточного розслідування.
Мануель Гарсія Алькончель, колишній директор південного регіону Acciona Construcción, дистанціювався від звинувачень щодо укладання договорів із компанією Servinabar в обмін на комісії під час перебування Хосе Луїса Абалоса на посаді міністра транспорту. За даними юридичних джерел, присутніх на допиті, Гарсія Алькончель заявив, що Acciona вже співпрацювала з наваррською компанією, коли він вступив на посаду, і що саме колишній директор з будівництва компанії, Хусто Вісенте Пеллегріні, запропонував йому можливість працювати з цією фірмою. Передбачається, що колишній секретар з організації PSOE Сантос Сердан володів 45% акцій Servinabar.
Алькончелю, відстороненому від роботи в Acciona після пред'явлення йому звинувачень Верховним судом минулого листопада, також було поставлено питання про наймання зятя Сердана, Антоніо Муньоса, для робіт на мосту V Centenario в Севільї. Колишній керівник пояснив, що Муньос був найнятий Servinabar як «супервайзер з безпеки» для робіт з доступу до порту андалузької столиці, оскільки Acciona не мала власного персоналу для виконання цих функцій.
На запит Антикорупційного прокурора суддя постановив застосувати до Алькончеля ті самі запобіжні заходи, що й до решти фігурантів справи: явки до суду раз на два тижні, вилучення паспорта та заборона на виїзд з Іспанії. Суддя Леопольдо Пуенте викликав Гарсію Алькончеля як підозрюваного разом із колишнім директором з будівництва Acciona Хусто Вісенте Пеллегріні та його підлеглим Томасом Оларте Сансом. Обидва свідчили 3 грудня і заперечували, що компанія брала участь у передбачуваній змові щодо контрактів, сплачуючи 2% від суми кожного підряду наваррській компанії Servinabar. Вони стверджували, що Acciona укладала контракти з Servinabar на запобігання виробничим ризикам на об'єктах, а 2% було не фіксованою сумою, а «максимальною межею» оплати за ці послуги. Гарсія Алькончель повторив, що 2% є «ринковою ціною» за послуги з «охорони праці та здоров'я».
Колишній директор також стверджував, що Servinabar вже була «впроваджена в компанію», коли він прийшов, і що Пеллегріні не тільки говорив йому про співпрацю з наваррською компанією, але й з іншими. Рішення про співпрацю щодо роботи в Севільї було прийнято ним, зазначив Гарсія Алькончель, захищаючи те, що це «нормальні» відносини між компаніями. Проте, за словами колишнього керівника, Servinabar зрештою не брала участі в роботі над мостом V Centenario, тому що роботи затягнулися більш ніж на два роки, і Acciona взяла їх на себе сама. За словами Гарсії Алькончеля, наваррська компанія брала участь лише в деяких невідкладних роботах з доступу до порту Севільї по SE-40, і меморандум між обома компаніями, як в інших роботах, не підписувався.
Для цієї роботи і був найнятий зять Сердана. Хоча спочатку він мав працювати на мосту як кваліфікований робітник, Гарсія Алькончель пояснив, що врешті-решт він був супервайзером з безпеки на роботах з доступу до порту і пройшов для цього навчання. Він стверджував, що Антоніо Муньос допомагав у профілактичних роботах, тому що це був об'єкт, що вимагав перекриття руху та інших заходів, для яких Acciona не мала персоналу. Гарсія Алькончель підкреслив, що його найняла Servinabar, а не Acciona, хоча він перебував у розпорядженні останньої з грудня 2019 року до 2022 року.
На запитання прокурора колишній керівник запевнив, що не знав, що Муньос є зятем Сердана, і не був знайомий з ним, якого суддя Леопольдо Пуенте вважає «сполучною ланкою» між будівельними компаніями та Міністерством транспорту для передбачуваної змови щодо контрактів в обмін на комісії. Він також не знав, додав він, Абалоса або Кольдо Гарсію. Керівник Антикорупційного управління Алехандро Лусон запитав його про розмову, зафіксовану Цивільною гвардією, в якій власник Servinabar, Хосеба Антохон Алонсо, друг Сердана, передає йому телефон Муньоса, а потім пише: «Дякую, Мануель, я не забуду». Гарсія Алькончель пояснив, що в день обміну повідомленнями цього працівника потрібно було доставити до офісу, а у Servinabar не було інфраструктури в Севільї, тому його довелося забрати і відвезти до офісу компанії. Цим, за його словами, займався один з членів його команди.
Суддя висловив здивування тим, що Acciona уклала контракт на ці роботи з невеликою компанією, яка не мала інфраструктури в Севільї. Колишній керівник пояснив, що такий тип співпраці поширений, тому що є невеликі компанії, які «дуже добре працюють». «Це майже комічно», — зауважив суддя, згідно з джерелами.