Найкращий бомбардир ери Луїса де ла Фуенте — не капітан Мората (сім голів), не універсальний Дані Ольмо (шість) і не Хоселу.

Найбільше голів «Червоній Фурії» з моменту приходу де ла Фуенте приніс Мікель Оярсабаль — дев'ять.

«Потрібно цінувати це. Нідерланди — сильна команда з чудовими гравцями. Вони не полегшують завдання. Хоч було й важко, головне, що ми пройшли далі. Важливість команди та внесок кожного», — заявив Оярсабаль після виходу Іспанії до півфіналу Ліги націй, де 5 червня вони зіграють з Францією.

«Величезне хвилювання та щасливі страждання. Насолоджуємося матчем, який міг би бути фіналом. Ми бачили це по ходу гри. Суперник — сильна збірна. Сьогодні ми відчували щось схоже на Євро, були більш впізнаваними», — додав Луїс де ла Фуенте.

Хоча «Месталья» запалювалася з кожним фінтом невтомного Ніко Вільямса і вибухнула з голом Ламіна Ямала, саме Оярсабаль, менш вибуховий і, можливо, менш харизматичний, ніж його партнери по атаці, був тим нападником, якого проводжали оваціями у Валенсії. Лише одне ім'я вболівальники скандували голосніше: Іньєста. Але його, звісно, на полі не було.

Перед матчем-відповіддю чвертьфіналу між Іспанією та Нідерландами відбувся обмін заявами між Ніко Вільямсом та Хаві Сімонсом. «Ми розмалюємо їм обличчя в Іспанії», — сказав гравець «Атлетика». Нідерландець відповів: «Побачимо». Ніко Вільямс пом'якшив свої слова, і Куман зрозумів його: «Він хороший хлопець». Але була ще одна річ, яка здійняла ще більше галасу між Іспанією та Нідерландами: банер, який з'явився в Роттердамі з голом Ван Персі на Чемпіонаті світу 2014 року. «Я хочу банер з рахунком 3:0 на нашу користь», — сказав Де ла Фуенте. Так і сталося, що забили три голи, але Нідерланди зрівняли, і лише серія пенальті вирішила долю протистояння. На табло «Местальї» з'явився спогад про гол Іньєсти у фіналі Чемпіонату світу 2010, що дуже запалило публіку. Коли Оярсабаля замінив Ферран, стадіон скандував: «Мікель, Мікель, Мікель».

Де ла Фуенте зазвичай не робить кардинальних змін у стартовому складі. Поважаючи ієрархію та заслуги гравців у збірній, тренер шукає не особистого визнання, а перемоги колективу. Саме тому Де ла Фуенте повернув у старт Унаї Сімона, щойно той оговтався від травми, і не ставить разом на поле Ольмо та Педрі. «Не розумію, чому вас так цікавить, грають вони разом чи ні», — відповідає він на запитання про сумісність гравців «Барси». Однак, тренеру вистачило сміливості посадити на лаву запасних Педро Порро, а також прибрати з команди капітана, одного зі своїх улюбленців, Морату. 7-й номер міцно обійняв Оярсабаля після його другого голу.

Минулої п'ятниці Мората не тренувався з командою. За інформацією Федерації, капітан «почувався погано». Але в суботу він повернувся. «Всі в ідеальній формі», — запевнив Де ла Фуенте напередодні. Тому, коли тренер вирішив залишити капітана на лавці запасних, поставивши на позицію «дев'ятки» Оярсабаля, це було суто тактичне рішення. І він не помилився. Як і з Хуйсеном замість Асенсіо на місце травмованого Кубарсі, і з заміною Мінгеси на Порро для більшої надійності в обороні, і з заміною Ольмо на Педрі для прискорення переходів. Звісно, він не помилився з вибором Оярсабаля.

«Це був дуже відкритий матч. Дві команди зі схожим стилем гри. Ми завжди прагнемо атакувати і ще раз атакувати. Тому глядачі отримали велике задоволення. Гра часом виходила з-під контролю. Дуже приємно перемагати саме так. Потрібно віддати належне цій групі гравців. Будемо насолоджуватися ще одним чудовим Фіналом чотирьох. Ми вийшли туди разом з трьома чемпіонами світу та одним чемпіоном Європи», — проаналізував Де ла Фуенте. «Ми знаємо, що в цьому турнірі грають найкращі команди Європи. Ми зіграли з чудовою командою Нідерландів, і тепер у нас буде час проаналізувати Францію. Ми вже знаємо їх по Євро та фіналу Ліги націй. Це завжди дуже гарний матч, і ми будемо ним насолоджуватися», — додав Унаї Сімон.

Проблемою було те, що покращення гри Іспанії порівняно з першим матчем у Роттердамі нівелювалося браком надійності в обороні. Цей недолік розтягнув катарсичний крик «Местальї» до останнього пенальті: тоді героєм став не Оярсабаль, а Педрі.