Футбол – це епохи, пророцтва, а часом і довге очікування на обранця, який поверне надію на трибуни після тривалого кошмару. А ще це та мить, коли все знову руйнується.

Щоразу, коли Гансі Флік публікує список викликаних гравців, виникає нездоровий і меланхолійний шепіт, чи буде там цього разу Ансу Фаті, замучений власною долею, травмами і, перш за все, десяткою на спині, важкою, як трансатлантичний лайнер, яка жорстоко нагадує, як жарт на день дурня, що колись його обрали повернути «Барсу» до слави і замінити Мессі.

7 листопада 2020 року, після того, як він обійшов захисника, Жорді Альба віддав йому пас в штрафний майданчик, і коли він збирався його прийняти, Аїса Манді збив його, і його щиколотка застрягла в газоні. Крик болю було чути по всьому полю. І хоча потім він відіграв весь цей перший тайм проти «Бетіса», він розірвав внутрішній меніск лівого коліна, і кар'єра футболіста, який підписав багатомільйонний контракт і взяв на себе тягар зміни курсу команди, обірвалася. «Чорним Бояном» назвав його один друг, згадуючи першого, хто пройшов через це випробування.

У футболі, як і з алкоголем на певних вечірках, не варто починати занадто рано або занадто пізно, якщо хочеш протриматися довго. І ніхто, як Боян Кркіч, найкращий нападник юнацьких команд «Барси» (423 голи), не зможе пояснити, як важко увірватися, як метеор. Обранця, якого психологічно розчавила преса і жорстокість роздягальні, яка поставила на ньому хрест, коли почалися заголовки з рефреном «новий Мессі». Він сам розповідає про все це в інтенсивному і сміливому документальному фільмі про свою кар'єру, в якій він перетворився з справжнього продукту «Барси» на шукача пригод з завжди готовою валізою. «Рома», «Мілан», «Аякс», «Монреаль» або «Сток Сіті», ставши, між іншим, першим іспанцем, який забивав у чотирьох великих європейських лігах.

Історія Бояна має кілька драматичних моментів. Перший стався, коли Луїс Арагонес викликав його грати за збірну і побити рекорд швидкості дебюту в основній команді. Того дня він так і не вийшов з роздягальні, він сидів біля шафки, зламаний нападом тривоги. З тих пір з ним траплялося все, в тому числі скасований гол у ворота «Інтера» в півфіналі Ліги чемпіонів, який міг би змінити його історію і, ймовірно, також історію «Барси». «Боян – єдиний гравець, який ледь не вбив мене серцевим нападом», – сказав Моурінью.

Футболіста, натомість, вбила преса і ідентичність, як він каже, від якої він не хотів відмовлятися заради слави. Так було до тих пір, поки одного разу, стомившись від оренд по Європі, він остаточно розірвав контракт з «Барсою» і підписав контракт зі «Сток Сіті». Його батько, колишній югославський футболіст, який емігрував до Мольєрусси, у якого сьогодні хірургічний погляд на гравців, залишив його в аеропорту, думаючи, що випробування закінчилося. Але коли літак – і його власне життя – відривався, залишаючи позаду всесвіт «Барси», у хлопця стався черговий настільки сильний напад тривоги, що пілот перервав маневр, щоб тієї ночі він повернувся до свого родинного дому. Коли його батько піднявся до нього в кімнату, він побачив, що він дивиться Barça TV.

Нещодавно, коли коментатори CBS Sports говорили про стрімке входження Ламіна Ямаля після матчу проти «Бенфіки», Тьєррі Анрі замовк і сказав: «Я бачив, як хтось подібний прийшов». Француз був одним з тих, хто намагався піклуватися про Бояна, коли роздягальня, як видно з документального фільму, ускладнила йому життя. Це мало допомогло, тому що є щось природне в перетравленні успіху, у швидкості, з якою можна перейти від анонімного життя до того, що це життя більше не належить вам повністю. У неділю Ламін, чиїм кумиром був Неймар, а не Мессі, забив гол, не реалізував пенальті і приспустив штани, щоб поглузувати з Ван дер Ваарта. Складається враження, що, принаймні в цьому сенсі, у нього не буде проблем.