Вагітність — це справжній струс для жіночого організму. Щоб сприяти росту плода, в тілі матері починаються фізіологічні зміни на серцево-судинному, дихальному, нирковому, шлунково-кишковому, кістковому, метаболічному, ендокринному та імунному рівнях.

Збільшується серцевий викид, підвищується швидкість фільтрації нирок і зростає вироблення сечі, імунна система модулюється для запобігання відторгненню плода, і навіть згортання крові зазнає помітних змін. Усі ці зміни добре описані в науковій літературі, але точне знання того, як, коли, яким чином і як довго відбуваються всі ці процеси, все ще обмежене.

Нове дослідження, що базується на вибірці понад 300 000 вагітних жінок, описує з безпрецедентною деталізацією, тиждень за тижнем, фізіологічні зміни здоров'я під час вагітності та післяпологового періоду. Автори проаналізували динаміку 76 лабораторних тестів кожної вагітної — загалом 44 мільйони вимірювань. Вони наголошують, що після пологів понад 40% досліджуваних параметрів потребують до року, щоб повернутися до базового стану. А деякі можуть ніколи не повернутися до рівня, що був до зачаття.

«Жіноче здоров'я мало вивчене. Вагітність створює велике навантаження на організм, і ми запитували себе, як фізіологія адаптується до цього навантаження», — пояснюють дослідники. Щоб відповісти на це запитання, вчені проаналізували дані кількох десятків рутинних лабораторних тестів (загальний аналіз крові, тести на згортання, аналізи функції нирок та печінки, маркери запалення та гормони…) у понад 300 000 ізраїльських вагітних протягом 140 тижнів. Тобто, вони спостерігали за еволюцією цих параметрів приблизно за 22 тижні до зачаття, під час вагітності та до 80 тижнів після пологів.

Цей величезний обсяг даних підтвердив, що, як і очікувалося, «фізіологія матері змінюється у всіх можливих системах»: «Більше ліпідів у крові, об’єм крові збільшується на 50%, швидкість ниркової фільтрації зростає…». Але були й несподіванки, особливо в результатах фізіологічних параметрів після пологів. «Після пологів потрібно до року, щоб багато тестів повернулися до своїх початкових значень. Раніше вважалося, що мати відновлюється через шість тижнів», — зазначають науковці.

Традиційні 40 днів післяпологового періоду не завжди достатньо для повернення всіх змінених фізіологічних показників до норми. Дослідження показують, що хоча майже половина досліджених параметрів (наприклад, згортання крові) повертаються до базових рівнів протягом першого місяця після пологів, 41% тестів потребує понад 10 тижнів для стабілізації. Наприклад, згідно з цією статистикою, функція печінки потребує близько шести місяців для відновлення, а метаболічні фактори, такі як холестерин або лужна фосфатаза, стабілізуються лише через рік.

Крім того, автори зазначають, що деякі показники можуть не повернутися до початкових рівнів, що були до зачаття. Наприклад, рівень запалення або заліза. «Маркери запалення та тести на анемію, гемоглобін та залізо залишаються високими навіть через 80 тижнів. Рік після пологів — це чутливий період для материнської фізіології, вирішальний час для жіночого здоров'я», — оцінюють дослідники.

Вчені підкреслюють, що ці висновки «висвітлюють фізіологічні наслідки вагітності». Вагітність людини вважається «недостатньо дослідженою сферою», частково через етичну та практичну складність її вивчення. «Вагітність напрочуд мало вивчена. Бракує базового розуміння її механізмів, що ускладнює діагностику та лікування проблем». Зібрана статистика «надає можливість проаналізувати природний неінтервенційний експеримент».

Ще один важливий пункт дослідження — підтвердження впливу здорових звичок до зачаття. Наприклад, прийом фолієвої кислоти може мати фізіологічний вплив на інші показники тестів, такі як антикоагулянтні ефекти та зниження рівня ліпідів. Проте, додають вчені, «деякі зі спостережуваних змін до зачаття нелегко пояснити відомими ефектами добавок». Наприклад, зміни в кількості імунних клітин або pH сечі. Дослідники припускають, що на ці тести «можуть впливати ще невідомі механізми, пов'язані з добавками або іншими звичками до зачаття, такими як зниження рівня куріння та споживання алкоголю, а також покращення харчування».

Автори визнають обмеження свого дослідження, наприклад, те, що воно охоплює вагітності лише в одній країні, та що дослідження є поперечним (зрізовим), проведеним у певний період часу, що може маскувати індивідуальні тенденції. Тому вони визнають, що «складно зробити надійні висновки про здоров'я окремої людини, використовуючи референтні значення для всієї популяції». Але вони заохочують до поглиблення результатів за допомогою лонгітюдних досліджень, які спостерігають за пацієнтами в різні періоди часу та можуть оцінити підтипи траєкторій вагітності.

Фахівці з гінекології та акушерства погоджуються з обмеженнями дослідження, зазначаючи, що «можна зробити багато висновків, але з великою обережністю»: «Вони не бачать кожну жінку окремо, це статистика, і причинно-наслідковий зв'язок потрібно сприймати критично. Висновки можуть бути нерепрезентативними для загальної популяції, оскільки неоднорідність учасниць величезна, і це послаблює дані».

Однак, це не означає, що дослідження не є важливим: «Воно показує нам, що тіло швидко адаптується до фізіологічних змін для розвитку вагітності, але дезадаптується повільно. Те, що ми думали, що за 40 днів все владнається, — ні, є параметри, яким може знадобитися більше часу, до року. Анатомічно все повертається до норми в ці перші тижні [після пологів], але аналізуючи біохімічні параметри, виявляється, що є речі, які залишаються зміненими, і для повної нормалізації потрібно більше часу».