В Італії громадяни традиційно мають одне прізвище, яке автоматично є прізвищем батька. Однак у 2022 році Конституційний суд визнав цей метод «незаконним, дискримінаційним та шкідливим». Попри це, політики досі не змогли розробити єдиний національний стандарт для врегулювання цього питання, що створило певний законодавчий вакуум.

У деяких регіонах почали запроваджувати подвійне прізвище, керуючись загальними вказівками Міністерства внутрішніх справ, які, однак, не мають сили закону. Залишається багато невирішених питань: порядок прізвищ, процедура зміни для дорослих, доля прізвищ дітей у батьків, які вже мають подвійне прізвище. В Італії це чутлива дискусія, яка ніяк не може завершитись.

Колишній міністр культури Італії та сенатор від Демократичної партії Даріо Франческіні запропонував автоматично присвоювати новонародженим лише прізвище матері. Він вважає це своєрідною компенсацією за століття, протягом яких пріоритет надавався батьківському прізвищу. «Замість того, щоб створювати безліч проблем з управлінням подвійними прізвищами, після століть, коли діти брали прізвище батька, давайте встановимо, що за новим законом вони носитимуть лише прізвище матері. Це просто, а також є відшкодуванням за несправедливість, що триває століттями, яка мала не лише символічне значення, але й була однією з культурних причин гендерної нерівності», — зазначив Франческіні, політик із багаторічним досвідом.

Сенатор подав цей законопроєкт до Комісії з питань юстиції Сенату, яка працює над регулюванням присвоєння прізвища дітям після рішення Конституційного суду про нелегітимність автоматичного успадкування батьківського прізвища. Комісія, що складається приблизно з двадцяти сенаторів, має завданням схвалити законопроєкти перед їх передачею до верхньої палати для початку парламентських дебатів.

Пропозиція Франческіні сколихнула італійську політику. Феміністична ініціатива колишнього міністра зазнала критики з боку правого блоку, викликала певне здивування у частини лівоцентристів та отримала оплески від його однопартійців.

Сенаторка від ультраправої «Ліги», Джулія Бонджорно, голова Комісії з питань юстиції, висловила незгоду з пропозицією. «Сподіваюся, тепер жоден із батьків не буде невидимим», — заявила вона. Федеріко Молліконе, депутат від партії «Брати Італії» (партія прем’єр-міністра Джорджії Мелоні), розкритикував ідею Франческіні: «Це неприпустима провокація. За його баченням, ми перейдемо від патріархату до матріархату».

Маттео Сальвіні, віцепрем'єр та міністр транспорту, також атакував пропозицію: «Ось великі пріоритети італійських лівих. Звичайно, зітремо цих батьків з лиця землі», — іронізував він. Євродепутатка від Демократичної партії Аннализа Коррадо відповіла Сальвіні: «Міністр таким чином визнає, що століттями саме жінки були викреслені з історії та формальної пам'яті своїх родин. Дуже добре, рухаймося далі».

Медійний резонанс

П'єрантоніо Дзанеттін, сенатор від Forza Italia, третьої партії урядової коаліції, також відкинув ідею, назвавши її «провокацією, спрямованою лише на медійний резонанс».

Деякі лівоцентристські формування відреагували на пропозицію з розгубленістю. «Хіба у нас немає інших пріоритетів?» — запитав Карло Календа, лідер партії «Azione». Алессандра Майоріно, сенаторка від Руху п'яти зірок, також висловила скептицизм: «Не можна відповідати на одну дискримінацію, хай навіть тисячолітню, іншою дискримінацією».

У Демократичній партії захищали проєкт надання переваги материнському прізвищу. Депутатка Лаура Болдріні привітала «будь-яку спробу повернути жінкам рівність, якої їх позбавляли занадто довго». Сенаторка Валерія Валенте зазначила, що це «битва за цивілізацію», додавши: «Той факт, що авангардна пропозиція надходить від чоловіка, є позитивною та сміливою інновацією». Сенаторка від тієї ж партії Анна Россомандо висловилася в тому ж дусі: «Нарешті чоловічий голос констатував, що століттями існувала невидимість жінки. Тепер потрібен останній крок, щоб попрощатися, принаймні номінально, з патріархальною культурою».

Дискусія про присвоєння прізвищ, яка зараз загострилася, триває вже півстоліття, протягом якого парламент так і не зміг знайти довгострокового рішення. Перший законопроєкт про врахування материнського прізвища датується 1979 роком, його представила соціалістка Марія Маньяні Ноя, яка вже тоді заявляла про «порушення рівності між чоловіками та жінками». Пропозиція залишилася без розгляду.

Конституційний суд випередив законодавчу владу і три роки тому відкрив шлях до вільного вибору прізвищ, заявивши, що автоматичне присвоєння батьківського прізвища суперечить Конституції. У своєму рішенні суд посилався на «спадок патріархальної концепції сім'ї».

Проте почесний голова Конституційного суду Чезаре Мірабеллі уточнив, що законопроєкт Даріо Франческіні також може бути визнаний нелегітимним, так само як і обов'язок передавати дітям виключно батьківське прізвище.

За даними Національного інституту статистики Італії (ISTAT), у 2023 році лише 6,2% новонароджених отримали подвійне прізвище. Ця цифра свідчить про те, що без єдиного національного закону практика подвійного прізвища навряд чи пошириться.