Тисячі людей стояли під палючим сонцем у липні 2022 року, очікуючи початку заходу на еспланаді культурного центру Matadero в Мадриді. Черги на вхід утворилися за кілька годин до початку, партійних прапорів майже не було видно, а Йоланду Діас зустрічали вигуками "президентка!". На тлі суспільного розчарування в політиці, постать міністра праці та прагнення до єдності знову мобілізували виборців, втомлених від чвар лівих після піднесення руху 15-M. "Справа не в партіях, не в абревіатурах, а в тому, щоб думати про кращу країну, про проєкт на наступне десятиліття", — проголосила віцепрем'єрка на презентації Sumar. Через два з половиною роки політичний простір знову роздроблений, а опитування малюють дуже складну картину, обтяжену розколом з Podemos та посиленням правих сил.

Рух Sumar (MS), інструментальна партія, яку Діас створила перед загальними виборами для включення до списків представників громадянського суспільства, завершив свою метаморфозу цими вихідними. Асамблея переформатувала її на більш класичну організацію з дуже скромною територіальною присутністю, відмовившись від початкової ідеї стати "парасолькою", що об'єднає інші політичні сили (Об'єднані ліві, Más Madrid, Comunes, Verdes Equo...). Діас більше не очолює рух і навіть не була присутня на з'їзді в суботу, хоча залишається номером три у списку з величезним впливом в організації, виконуватиме функції інституційного координатора та братиме участь у закритті в неділю.

Цієї суботи в Рівас-Васіамадрид, історичному бастіоні лівих в автономній спільноті, керованій Народною партією з 1995 року, 500 делегатів з'їзду фотографувалися та демонстрували свої регіональні прапори у святковій атмосфері. Після того, як минулого року у голосуванні взяли участь лише 8 179 зареєстрованих членів, партія змінила систему виборів. Представники 93% голосів підтримали офіційний список на чолі з нинішньою організаційною секретаркою Ларою Ернандес та депутатом і економістом Карлосом Мартіном, які здійснюватимуть подвійну координацію. Конкуруюча кандидатура не набрала достатньої кількості підписів. Делегати також затвердили політичні та організаційні документи та схвалили кілька резолюцій, серед іншого, щодо зміцнення союзів з іншими лівими формуваннями, відкритості до суспільства та "оновлення" уряду з PSOE у 2027 році з "більшою трансформаційною спроможністю". "Усі сили, які змогли побудувати коаліцію, покликані до порозуміння. Це порозуміння має відбуватися без упереджень, поважаючи плюралізм ідентичностей та гарантуючи політичну автономію як основу для побудови домовленостей", — йдеться у затвердженому тексті, який визначає дорожню карту та неявно звертається до Podemos в умовах слабкості та щоденного віддалення партії Іоне Беларри. "Залежно від її територіального вкорінення", — вважає депутат парламентської групи, — "вона матиме більший чи менший успіх. Абсурдно намагатися конкурувати з іншими регіональними силами".

"Мета зараз", — резюмує Лара Ернандес, — "побудувати організацію, яка сприятиме та продовжуватиме робити внесок у згуртованість простору, з прагненням відкритися суспільству та впроваджувати політику соціальних перетворень. Не залишати цей вакуум правим та ультраправим". "По суті", — додає Карлос Мартін, — "ми будемо прагнути того ж, що й раніше. Ми перестаємо бути парасолькою для нашого простору, тому що діалог буде вестися на рівних між усіма партіями, але наша основна мета в цьому просторі — його структурування, тому що неможливо повторити перемогу липня 2023 року, якщо ми цього не зробимо".

Крок назад після європейських виборів

У червні 2024 року, після того, як Sumar здобула три місця в Брюсселі, лише на одне більше, ніж Podemos на чолі з Ірен Монтеро, Діас сказала: "Відчуваю, що зробила не все добре. Громадяни це помітили". На тлі гострої критики з боку партій, Діас подала у відставку з посади координатора Руху Sumar лише через три місяці після офіційного призначення на установчому з'їзді у Вільяверде (Мадрид). Вона зазнала чотирьох електоральних поразок поспіль (у Галісії, Країні Басків, Каталонії та на європейських виборах), а переговори щодо списків до Брюсселя, що велись на межі фолу і врешті залишили Об'єднаних лівих без представництва в Європарламенті, остаточно обурили решту політичних сил об'єднання, які розкритикували рішення керівництва через брак внутрішньої демократії. Антоніо Майльо, лідер Об'єднаних лівих, обраний лише місяць тому, тієї ж ночі констатував смерть тодішнього Sumar: "Він себе вичерпав. Тепер головну роль відіграватимуть формування, що входять до його складу", — заявив він. Об'єднані ліві були одними з найгостріших критиків вибору назви партії Діас (Рух Sumar) та плутанини між частиною та цілим (коаліцією та парламентською групою Sumar, до якої вони входять).

Партії прибули на березневу асамблею вже з напругою, після того, як стало відомо, що Рух Sumar відмовляється від розгортання в Каталонії та значною мірою в Мадриді. "Ми не хочемо, щоб нам заважали на нашій території", — пояснювали тоді неформально в керівництві Más Madrid. Цей асиметричний розвиток між регіонами обурив Об'єднаних лівих, що мають федеральний характер, але сильніші в Андалусії та Астурії, і дебати про інтеграцію формувань у структури Sumar були відкладені до наступної асамблеї, запланованої тоді на осінь. Відставка Діас зруйнувала всі плани.

Ісмаель Гонсалес, колишній федеральний організаційний секретар Об'єднаних лівих, відповідальний за ведення переговорів з тодішнім керівником апарату віцепрем'єрки Жозепом Вендрелем, вважає: "Гіпотеза побудови об'єднуючого простору для лівих на державному рівні не була хибною, хибним був спосіб об'єднання". "Sumar поспішила до органічної єдності, коли для цього не було підстав. Підстави були для коаліції. Це дискусія, яка потребує часу, щоб самі організації могли демократично ухвалити рішення", — додає Гонсалес, нині віддалений від національної політики.

Червневі вибори спрацювали як каталізатор і остаточно поховали ту модель. Криза через відставку Іньїго Еррехона знову вказала на недемократичне ухвалення рішень свого часу. Парламентський речник був обраний у лютому ядром Діас без урахування думки решти сил групи. Його відставка на тлі звинувачень у сексуальному насильстві стала бомбою для всіх лівих, спричинила чергову кризу в Más Madrid, а також призвела до затримки планів Асамблеї MS. Еррехон, один з інтелектуальних лідерів формування, розробив перший політичний документ, і скандал змусив до негайних змін, таких як розробка протоколу проти домагань.

Що далі?

"Хто не хоче бути з нами, той має це пояснити", — сказала віцепрем'єрка цього січня, покладаючи відповідальність за розрив на Podemos. Розкол ускладнює прагнення відновити уряд з PSOE після вже й так дуже складної законодавчої каденції: без бюджету та забезпеченої парламентської більшості, в умовах збільшення витрат на оборону, що розділяє партнерів і шкодить лівим формуванням, та з постійними сутичками в коаліції, остання з яких стосувалася оподаткування мінімальної зарплати, що завершилася перемогою Міністерства праці цього року після публічного протистояння з Міністерством фінансів. Це стало підтримкою для команди Діас напередодні її Асамблеї. "Для цього ми в уряді, щоб вести необхідні битви", — похвалився речник Ернест Уртасун на відкритті, де назвав Іспанію "галльським селом", закликав використати "рекордні" податкові надходження 2024 року для "просування соціальної програми" та підкреслив корисність своєї сили: "Прогресивну Іспанію ми будуємо з Sumar", — запевнив він.

Новий виконавчий орган партії буде сформовано найближчими тижнями. Тоді як підвищення Ернандес, яка досі обіймала посаду організаційної секретарки, було узгодженим рішенням вже давно, призначення Мартіна стало несподіванкою останньої хвилини, ухваленою безпосередньо Діас. Формування до чотирьох разів просило Розу Мартінес, державну секретарку з соціальних прав, обійняти цю посаду, але вона відмовилася. У нинішньому керівництві дехто ставить під сумнів призначення Мартіна і не схвалює ні те, що партія, яка визначає себе як "багатонаціональна", матиме двох координаторів з Мадрида, ні його публічну позицію минулого літа проти угоди про особливе фінансування Каталонії між PSOE та ERC (яку Sumar, коаліція, підтримує). Інші парламентарі, не пов'язані з MS, вважають, однак, позитивною "противагу" надмірній досі значущості Comunes всередині партії. Він мінімізує розбіжності: "Нормально, що є дискусія щодо основного питання, як фінансуються державні послуги, якими керують автономні спільноти. Ми розглянемо це з різними рішеннями", — зазначає він.

Не очолюючи органічну координацію, Діас ще має вирішити, чи балотуватиметься знову на загальних виборах, — пропозиція, яка потребуватиме схвалення решти партій. І основним каменем спотикання може стати Podemos. "Вона залишається лідером у сфері урядування. Це не змінилося, це лідерство, визнане всім суспільством", — підкреслює Лара Ернандес, яка, втім, підсумовує: "Усе, чим вона захоче бути в Русі Sumar, вона буде".