Донорство крові — це альтруїстичний вчинок, який може мати й особисту користь. Дослідники з Інституту Френсіса Кріка в Лондоні виявили переважаючі генетичні адаптації в крові частих донорів. Вони показали, що ці адаптації пов’язані з кращим виробленням еритроцитів.

Дослідники називають ці висновки «захоплюючими» і вважають, що вони можуть допомогти зрозуміти, як і чому розвиваються ракові захворювання крові. Дослідження, опубліковане в журналі «Blood», проаналізувало дані 217 здорових чоловіків віком 60–72 роки, які здавали кров понад 100 разів. Їх порівняли зі зразками 212 чоловіків аналогічного віку, які здавали кров менше 10 разів.

Вчені виявили схожий рівень генетичних мутацій в обох групах, але тип переважаючих мутацій відрізнявся. З віком у стовбурових клітинах крові природним чином накопичуються мутації, утворюючи генетично відмінні групи клітин, так звані клони. У переважній більшості випадків ці клони нешкідливі, але деякі можуть сприяти розвитку раку крові, наприклад, лейкемії.

Стресові ситуації, такі як інфекції (коли стовбурові клітини виробляють лімфоцити) або втрата крові (коли вони виробляють еритроцити), сприяють появі мутацій. «Наша робота показує, як середовище, в якому ми перебуваємо, визначає тип клону, який може розвинутися», — пояснює Гектор Уерга Енкабо, один з авторів дослідження.

Команда Уерги Енкабо переконливо продемонструвала, що вплив високих рівнів еритропоетину (ЕПО) — гормону, який стимулює кровотворення при втраті крові — «збільшує шанси на розвиток мутацій, пов’язаних не з лейкемією, а з кращим виробленням еритроцитів». Навпаки, періодичні інфекції без донорства крові можуть сприяти розвитку клонів з мутаціями, асоційованими з лейкемією.

Дослідження використовувало однорідні бази даних для стабільних результатів, але має обмеження через можливий «ефект здорового донора» (здоровіші люди частіше стають донорами). Також автори планують вивчити цей ефект у жінок, враховуючи регулярну втрату крові під час менструації, що також стимулює вироблення ЕПО. «Це буде складніше аналізувати, але дуже цікаво», — зазначає Уерга Енкабо.

Хоча це ще потребує підтвердження, наукові дані свідчать на користь гіпотези. «Рак крові рідше зустрічається у жінок», — коментує Юлія Монторо, гематолог лікарні Валь д’Еброн, не пов’язана з дослідженням. Вона наголошує, що мутації є нормальними та неминучими, і лише невеликий відсоток призводить до хвороб.

Дослідження також включало експерименти на мишах, яким вводили людські стовбурові клітини крові. Результати підтвердили, що ці клітини ефективніше виробляють еритроцити. Це свідчить, що невеликий стрес від регулярної втрати крові «тренує» кровоносну систему для ефективнішої регенерації. «Результати цього дослідження є багатообіцяючими, але тепер потрібно продовжувати дослідження», — підсумовує Уерга Енкабо.