Пекін у четвер висловив різкий протест проти нового раунду митних тарифів, запроваджених Дональдом Трампом, які підвищують збори на імпортовані з Китаю товари ще на 34%. «Китай закликає Сполучені Штати негайно скасувати односторонні митні заходи та належним чином врегулювати розбіжності зі своїми торговими партнерами шляхом діалогу», — заявив речник Міністерства торгівлі Китаю.

Представник Пекіна також попередив, що його країна «рішуче вживатиме контрзаходів для захисту власних прав та інтересів». У короткій, але жорсткій заяві засуджується ігнорування Вашингтоном балансів, досягнутих роками перемовин, та підкреслюється, що й США вигравали від міжнародної торгівлі.

Китайська сторона критикує нові мита, стверджуючи, що вони ґрунтуються на «суб’єктивних та односторонніх оцінках», «не відповідають нормам міжнародної торгівлі» та є «типовим прикладом одностороннього залякування». Це підвищення тарифів додається до вже існуючих 20%, запроваджених раніше, доводячи загальний рівень мит до 54%, не враховуючи збори на окремі товари, введені за часів Трампа та адміністрації Джо Байдена.

Важливо, що указ республіканця, оголошений з помпезністю, також ліквідував лазівку для значної частини китайських товарів. Раніше імпорт вартістю менше 800 доларів звільнявся від мит завдяки так званому винятку de minimis. Цим активно користувалися китайські гіганти електронної комерції, такі як Temu, Shein та Alibaba, для доставки товарів американським клієнтам. З 2 травня ці товари також обкладатимуться 54% митом.

Пекін вважає, що ці кроки ставлять під загрозу світову економіку та стабільність ланцюгів постачання. «У торговельній війні не буває переможців», — підсумував речник міністерства.

Речник МЗС Китаю Го Цзякунь також закликав Вашингтон виправити свої «помилки» та вирішувати суперечки шляхом консультацій. «Очевидно, що все більше країн висловлюють своє несприйняття односторонніх практик залякування з боку США», — зазначив він.

Наразі реакція Китаю відповідає сценарію попередніх епізодів торговельної війни. Після попередніх ударів китайський уряд спочатку висловлював рішучий протест, а контрзаходи оголошував через кілька днів, але не через перших осіб держави, а через анонімних чи маловідомих речників — швидко, але без поспіху. Відповіді були обмеженими, що трактувалося як готовність до діалогу. Китай вводив мита від 10% до 15% на американські товари (агропродукти, енергоносії, промислові вироби) на суму близько 35 мільярдів доларів, що значно менше обсягів, охоплених американськими тарифами (близько 440 мільярдів доларів).

Крім того, Пекін обмежив експорт 15 американським компаніям оборонного сектору через потенційне подвійне використання їх продукції, додав компанії до списку ненадійних суб’єктів та оголосив антимонопольне розслідування щодо Google. Також було обмежено експорт критично важливих мінералів, ринок яких контролює Китай. Обидва раунди американських мит були оскаржені Китаєм у Світовій організації торгівлі (СОТ).