Потрясіння від торговельної війни Сполучених Штатів проти світу, розпочатої Дональдом Трампом, загрожує непрямими наслідками. Один з них – можливе перенаправлення товарів, які досі могли продаватися на ринку першої економіки світу, але після введення мит подорожчають і, отже, не знайдуть попиту.

Йдеться насамперед про товари з азійських країн, які особливо постраждали від цього раунду торговельної війни, оголошеної президентом США. У Брюсселі це добре усвідомлюють. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн попередила: «Ми будемо дуже уважно аналізувати непрямі наслідки, які можуть мати тарифи, тому що ми не можемо поглинути світові надлишкові потужності або погодитися на демпінг».

Безперечно, існує побоювання щодо перенаправлення експорту з країн Азії, які протягом десятиліть перетворилися на «світову фабрику» завдяки глобалізації та перенесенню виробництв. Мита, затверджені Вашингтоном, сильно б'ють по Китаю, який раптово зіткнеться із загальним тарифом у 54%, а на окремі товари – ще вищим. В'єтнам також став помітною жертвою. Країні Південно-Східної Азії не пощастило – формула розрахунку покарання в США досить випадкова – митні збори становлять:

• В'єтнам – 46%;
• Камбоджа – 49%;
• Шрі-Ланка – 44%;
• М'янма – 44%;
• Бангладеш – 37%;
• Таїланд – 36%.

Найбільший ризик пов'язаний з Китаєм, принаймні для Європи. Компанії та експортери з Піднебесної вже глибоко інтегровані в ланцюги поставок та торговельні шляхи до Європи. Більш невизначеним є те, що може статися з продукцією такої країни, як В'єтнам, яка останніми роками стала своєрідним «сполучним каналом» між Китаєм та США для ухилення від торговельних ударів Вашингтона по своєму головному геополітичному супернику, що стимулювало зростання торговельного потоку між В'єтнамом та США.

Бажання захисту

«Існує дуже серйозний ризик перенаправлення до Європи торгівлі, яка мала б йти до Сполучених Штатів», – попереджає Муджтаба Рахман, генеральний директор по Європі консалтингової компанії Eurasia Group. «Європа захоче захиститися від надлишкової пропозиції з третіх країн, яка тепер може заполонити єдиний ринок», – додає він, виходячи за рамки заяв президентки фон дер Ляєн.

«Важливо враховувати непрямий вплив. Звичайно, деяким країнам доведеться платити вищі мита. Ті, хто більше не зможе експортувати до США, шукатимуть альтернативні ринки. Коли ця пропозиція буде надходити з надлишкових світових потужностей, ми будемо готові захищати наш ринок. Ми не будемо поглинати обсяг, який США більше не поглинають», – зазначають джерела в Єврокомісії, які стежать за цими торговими потоками та розглядають можливі відповіді.

Однак ці ж джерела не вказують на одностороннє підвищення тарифів з боку ЄС як на механізм захисту. Це означало б прискорення протекціоністської спіралі та суперечило б тому, що зараз проповідує Європа проти шляху, обраного Сполученими Штатами. Щоб уникнути такої реакції, Андре Сапір, професор економіки Вільного університету Брюсселя, застерігає: «Є простір для обговорення з цими країнами, як ми хочемо реагувати. Вони також є жертвами американських заходів. Чи хочемо ми діяти спільно, чи затоплюючи ринки одне одного? Це питання стратегії. Ми поважаємо відкриті ринки, і я думаю, що це можливо. Тож особисто я хотів би почути від Європейського Союзу, що він розглядає можливість сісти за стіл переговорів із цими країнами».

Різні джерела в Брюсселі пояснюють, слідуючи за словами фон дер Ляєн, що вони будуть «уважно стежити» за тим, що відбувається у світовій торгівлі, і що, в разі необхідності, відповідь буде надана за допомогою механізмів та інструментів, дозволених Світовою організацією торгівлі (СОТ). Існує, наприклад, так звана захисна клаузула, яку можна активувати при значному зростанні імпорту певного товару або при доведенні значної шкоди чи загрози конкретному сектору. Є ще один інструмент СОТ, який став відомим останніми місяцями, оскільки саме його ЄС використовує щодо китайських електромобілів. За його допомогою розслідується, чи субсидує держава конкретний сектор, здешевлюючи експортні ціни, практикуючи таким чином різновид торговельного демпінгу.