Декількома словами
Політична ситуація в Іспанії залишається відносно стабільною майже через два роки після виборів: Народна партія (PP) та Соціалістична партія (PSOE) зберігають основну підтримку з незначними коливаннями, Vox демонструє невелике зростання, а Sumar зазнає суттєвих втрат. Ключовими тенденціями є боротьба за голоси середнього класу, потенційна втрата PP підтримки старших виборців на користь PSOE, а PSOE – молодих жінок на користь Vox. Загалом, соціально вразливіші верстви населення схиляються до соціалістів, а забезпеченіші – до Народної партії.
Майже через два роки після загальних виборів в Іспанії підтримка основних політичних партій суттєво не змінилася. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, Народна партія (PP) втратила лише шість десятих відсотка, тоді як Іспанська соціалістична робітнича партія (PSOE) – 2,2 пункти (величина, близька до похибки вимірювання). Натомість, партія Vox здобула 1,7 пункти.
Значний спад демонструє лише ліва коаліція Sumar, втративши близько 7 пунктів. Це частково пов’язано з відокремленням партії Podemos, яка забрала чверть її голосів, а також із власними втратами Sumar, що склали близько 4 пунктів. Ці дані дозволяють скласти портрет електоральних уподобань та зрозуміти, де сьогодні розгортаються політичні баталії, що визначать майбутні перемоги.
Народна партія, яка лідирує в електоральних прогнозах, спирається на типового виборця: це може бути чоловік або жінка, що проживає у великому місті (понад півмільйона мешканців), має вищу освіту, належить до середнього або вищого класу та дотримується правих, правоцентристських або центристських поглядів.
Типовий виборець соціалістів (PSOE) – це людина (також чоловік або жінка) будь-якого віку старше 24 років, представник нижчого середнього або нижчого класу, безробітний або належить до «пасивного класу» (пенсіонер, домогосподарка, студент). Його ідеологія – прогресивна: лівоцентристська, ліва або крайньо ліва. Загалом, складається картина країни, де ті, хто стикається з труднощами, схильні підтримувати соціалістів, тоді як більш забезпечені громадяни обирають Народну партію.
Хоча це лише узагальнені портрети, зрозуміло, що електорат двох великих партій є дуже різноманітним. Проте ці портрети допомагають зрозуміти ключові розбіжності між ними.
Які загрози існують для двох головних партій? Для Народної партії, окрім конкуренції з боку Vox, що активно працює на правому фланзі, спостерігається втрата підтримки серед виборців старше 64 років – найчисельнішої вікової групи. Згідно з останніми даними, ця група все більше схиляється до соціалістів. Соціалісти ж, популярні серед молоді, ризикують втратити підтримку жінок віком 18–24 років (молоді чоловіки цього віку вже певний час віддають перевагу Vox).
Де ж точиться основна боротьба за виборця? Безумовно, це середній клас. Тут дві провідні партії мають приблизно однакову підтримку, і поки незрозуміло, кому з них вдасться завоювати прихильність більшості. У сучасному фрагментованому суспільстві середній клас вже не такий монолітний, як раніше. Однак його представники шукають стабільності та безпеки в атмосфері невизначеності та песимізму, де більшість очікує, що через п’ять років світ стане більш жорстоким, авторитарним та нерівним.
