Марс чи Місяць? NASA має визначитися з пріоритетами на наступне десятиліття.

Першим кроком до цього стало слухання в Сенаті США за участю Джареда Айзекмана. Мільярдер, партнер Ілона Маска та приватний астронавт, був номінований Дональдом Трампом на посаду адміністратора космічного агентства. У своїй промові перед комітетом Сенату США, який оцінює його кандидатуру, він чітко висловив перевагу Марсу.

Для затвердження Айзекмана на посаді необхідна згода цих сенаторів.

Хоча досвід Айзекмана в космосі є його перевагою, сенатор-республіканець Тед Круз, голова комітету з питань торгівлі, науки та транспорту Сенату США, попросив його продемонструвати прихильність до програми «Артеміда», щоб астронавти NASA повернулися на Місяць до 2030 року. Круз наголосив на необхідності лідерства NASA та США в космічній гонці, «як у 1969 році», щоб «знову доставити астронавтів на Місяць і цього разу залишитися там та створити постійну базу». Він попередив про ризик передачі цього досягнення Китаю, а також домінування на навколоземній орбіті, де знаходиться Міжнародна космічна станція, якщо NASA зосередиться на доставці астронавтів на Марс.

Однак, магнат технологій визначив пріоритетом на посаді керівника NASA відправку американських астронавтів далі та «надання пріоритету Марсу», посилаючись на обіцянку Трампа в інавгураційній промові на другий термін президентства. Крім того, коли Айзекман згадав про місячні місії, він запитав, чому повернення на Місяць зайняло стільки часу і коштує так дорого, назвавши програму «Артеміда» прикладом того, що він має намір покращити та виправити, а також викликів, з якими стикається космічне агентство США.

У своїх перших запитаннях...

сенатор-республіканець від Техасу Тед Круз і демократка Марія Кантвелл, сенаторка від Вашингтону, знову попросили Айзекмана пообіцяти зберегти програму «Артеміда» і не закривати заводи, які виробляють ракету SLS для майбутніх місій на Місяць. У Техасі та Вашингтоні тисячі сімей і частина їхньої підприємницької структури залежать від поточних планів повернення на Місяць, хоча б як попереднього кроку до Марсу.

Айзекман спочатку ухилявся від відповіді, стверджуючи, що пріоритет Марсу не означає передачу Китаю ініціативи в місячній гонці, що місячні та марсіанські місії сумісні, і що NASA має досвід «досягнення майже неможливого». Він не уточнив, як планує досягти обох колосальних цілей під час президентського терміну, коли департамент DOGE Ілона Маска застосує значні скорочення бюджету NASA. Під наполяганням Круза, Кантвелл та інших сенаторів Айзекман висловив певну прихильність до місій «Артеміда 2» і «3». Круз навіть запитав його, чи знає він закони, які фінансують обидві місії та зобов'язують їх виконувати. Перша з них має доставити чотирьох астронавтів NASA на орбіту Місяця навесні 2026 року, які повернуться, не висаджуючись на Місяць. Наступна місія, запланована після останньої затримки на кінець 2027 року, передбачає висадку астронавтів на Місяць. До минулого тижня NASA стверджувало, що це буде жінка і темношкіра людина, але вже видалило цю згадку зі свого вебсайту, щоб виконати указ Трампа, який скасовує політику рівності та різноманітності у федеральній адміністрації США.

Раніше Айзекман висловив незгоду з архітектурою місій «Артеміда», які залежать від надзвичайно дорогих ракет SLS і капсули «Оріон» для запуску та транспортування астронавтів на Місяць. Однак, цього разу, перед сенаторами, від яких залежить його призначення, він визнав, що цей план є найкращим для повернення на Місяць якомога швидше. Хоча, потім застеріг, що ці космічні апарати, розроблені самою NASA, не будуть ідеальними для подальшого відправлення астронавтів на Місяць, після того, як буде вирішена нова космічна гонка між США та Китаєм за повторне відвідування природного супутника Землі.

Комітет, який розглядає кандидатуру Айзекмана, наполягає на збереженні поточного підходу космічного агентства — «спочатку Місяць, потім Марс» — і скептично ставиться до головної мети кандидата. «Які міркування національної безпеки та наукового інтересу змушують вас надавати пріоритет Марсу над Місяцем?», — запитав сенатор-демократ Енді Кім. Айзекман також не уточнив мотиви цього вибору, окрім бажань, висловлених Дональдом Трампом.

Під час інавгураційної промови на другий термін президентства Трамп не згадав про місії з повторного завоювання Місяця, які він сам ініціював у 2017 році під час свого першого президентства. Натомість він пообіцяв відправити астронавтів «посадити прапор зі смугами та зірками на планеті Марс». Ілон Маск, довірений радник Трампа, також пообіцяв відправити безпілотні кораблі Starship на червону планету в 2026 році і, якщо все піде добре, астронавтів за наступної можливості: у грудні 2028 року або січні 2029 року, що збігається з останніми тижнями перебування Трампа на посаді президента. Для Маска, найбагатшої людини у світі, місії на Місяць є відволіканням від його великої мрії — дістатися до Марсу.