Європейський комісар з питань торгівлі Марош Шефчович повертається цього понеділка до Вашингтона, щоб спробувати домовитися – «сумлінно», за словами Брюсселя – про вихід з торговельної війни, розв’язаної Дональдом Трампом, яка, як наполягає Європейський Союз, лише зашкодить компаніям і громадянам «по обидва боки Атлантики». Але за відомою заспокійливою посмішкою словака, дипломата за фахом і найдосвідченішого комісара в команді Урсули фон дер Ляєн, ховається також залізна воля захищати інтереси ЄС.

У свій третій візит до Вашингтона з початку тарифних погроз місяць тому, Шефчович — якого супроводжує Бйорн Зайберт, голова кабінету президента Європейської комісії — сідає за стіл переговорів зі своїм американським колегою Говардом В. Лутніком, знаючи, що має тверду підтримку з боку блоку співтовариства. Двадцять сім країн готові, якщо Сполучені Штати закриють «вікно можливостей», відкрите їхнім 90-денним перемир’ям, відновити у відповідь заходи відплати, які вони призупинили минулого четверга, щоб уникнути подальшої ескалації: 25% мита на американські товари, яке може бути відновлено, нагадує Брюссель, у будь-який момент, якщо не буде «готовності» Вашингтона «відійти» від економічної війни.

Велика ескалація тарифного конфлікту між обома торговельними партнерами сталася з оголошенням Трампа другого квітня про запровадження мінімального «взаємного», як він це назвав, 10% мита на десятки країн, яке в деяких випадках буде вищим, згідно з довільним розрахунком. ЄС був у цьому списку і отримав покарання у вигляді 20%. Після оголошення перемир’я продовжує застосовуватися 10% ставка до європейського імпорту (з деякими винятками, такими як нафта, критично важливі мінерали або фармацевтичні продукти), а також діють 25% ставки на автомобільну промисловість, алюміній і сталь.

Ця торговельна жорстокість щодо традиційного трансатлантичного союзника пояснюється амбіцією Трампа переробити світову торгівлю, яка завершила 2024 рік з рекордним торговельним дефіцитом у 1,2 трильйона доларів для Сполучених Штатів. Це центральне прагнення ідеології MAGA (Make America Great Again; повернемо велич Америці), яке наразі довелося відкласти через тиск обвалу ринків, вплив його заходів на державний борг або критику з боку членів його партії, підприємців та інвесторів.

У випадку з ЄС вступає в гру інший фактор: явна неприязнь деяких членів кабінету Трампа. Віце-президент Дж. Д. Венс скористався своїм першим виступом на міжнародній арені, на Мюнхенській конференції з безпеки, щоб виступити з інвективою проти європейських цінностей, що викликало відчуття між трепетом і обуренням у канцеляріях Старого континенту. Пізніше, випадкове включення журналіста в чат Signal, де кілька секретарів і віце-президент обговорювали плани нападу на хуситів у Ємені, дозволило дізнатися, що Піт Хегсет, глава Пентагону, вважає своїх європейських союзників «дармоїдами» і «жалюгідними».

Саме така атмосфера чекає на Шефчовича у Вашингтоні, ідеологічна, майже особиста ворожість, яка контрастує з повагою та ввічливістю, які традиційно керували трансатлантичними відносинами. «Ми залишаємо всі варіанти на столі на випадок провалу переговорів», — попередив у п’ятницю комісар з економіки Валдіс Домбровскіс після зустрічі з міністрами фінансів ЄС у Варшаві. «Не можна виключати використання жодного з інструментів, які ми маємо, але зараз настав час діалогу», — підкреслив також міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо, наполягаючи на тому, що Європа повинна простягнути руку, але «не бути наївною». А майбутній канцлер Німеччини, консерватор Фрідріх Мерц, підкреслив цієї неділі в інтерв’ю економічній газеті Handelsblatt, що ЄС повинен «пам’ятати, що світ складається не лише з США».

У будь-якому випадку, ніхто в Європі не хоче опинитися в найгіршому сценарії. У тому, який вже переживає Китай і який, окрім жорстокого впливу в коротко- та середньостроковій перспективі, серйозно загрожував би континенту, який як ніколи ставиться під сумнів як геополітична та економічна потуга.

Часткове 90-денне перемир’я, оголошене Трампом поспіхом минулої середи, було зустрінуте з полегшенням у Брюсселі та інших європейських столицях. Двадцять сім країн тоді дали добро на те, щоб президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн заморозила європейську відповідь, яка щойно була схвалена: 25% мито на американські товари. Однак, загальне 10% мито і 25% мито на сталь, алюміній і автомобілі залишаються. Не рекомендується також втрачати пильність з таким непередбачуваним президентом, як республіканець, який одного дня каже, що країни «цілують його в дупу» в пошуках вигідніших угод, а через кілька годин відступає. Одна з проблем, на яку вказують у збентеженому Брюсселі, полягає в тому, що незрозуміло, якої мети прагне Трамп, тому також важко запропонувати йому цукерку, яка б вгамувала його тарифний апетит.

Дональд Трамп, минулої середи в Овальному кабінеті з секретарями торгівлі Говардом Лутніком (праворуч) і міністром фінансів Скоттом Бессентом.

Варто пам’ятати, що переговори між Брюсселем і Вашингтоном є лише одними з багатьох для Лутніка, який теоретично має три місяці, щоб укласти близько 75 нових тарифних угод, за підрахунками Трампа. «Ми вже маємо пропозиції на столі від понад 15 країн. Адміністрація вивчає ці пропозиції та вирішує, чи є вони достатньо хорошими, щоб представити їх президенту», — заявив у четвер директор Національної економічної ради Кевін Хассет щодо процесу оцінки цих пактів. Перші контакти вже розпочалися з такими партнерами, як Японія, В’єтнам і Південна Корея. У п’ятницю Трамп зазначив на борту Air Force One, свого президентського літака, що 10% мито, яке він зберігає в силі на універсальній основі, буде «досить близьким» до мінімуму в переговорах з будь-якою країною. «Може бути кілька винятків з очевидних причин, але я б сказав, що 10% — це мінімум», — додав він, не уточнивши, якими були «очевидні причини». Під час його першої адміністрації угоди, подібні до тих, що зараз укладаються, зайняли до двох років, щоб оформитися (з Мексикою).

Серед цього параду Комісія — яка, маючи повноваження щодо торгівлі, веде переговори від імені всіх держав-членів — обережна у розкритті своїх карт. «Ми не будемо вдаватися до деталей переговорів [цього понеділка], окрім того, що ЄС хоче знайти рішення, в яких виграють усі, взаємовигідні угоди, щоб уникнути тарифів і уникнути шкідливої ескалації, яка призведе до збитків по обидва боки Атлантики та для глобальної економіки», — сказав речник Комісії з питань торгівлі Олоф Гілл, оголошуючи про поїздку свого керівника до Вашингтона.

Деякі пропозиції, однак, є публічними: Шефчович знову запропонує, як це робила Комісія з лютого, пропозицію нуль-нуль, тобто, щоб обидві сторони скасували всі тарифи на промислові товари. Щось, що «означає вийти за рамки автомобілів». «Ми говоримо про хімічні продукти, фармацевтичні препарати, каучук і пластик, машинобудування. І я б сказав, що решту промислових товарів», — пояснив сам Шефчович на початку місяця.

Також відомо, що станеться, якщо після цих 90 днів перемир’я Трамп не відмовиться від свого тарифного тиску. Для початку Брюссель негайно відновить «призупинені» тарифи. І протягом усього цього часу переговорів Двадцять сім країн продовжуватимуть готувати наступні контрзаходи з більшими податками, які можуть вийти за рамки вже узгоджених.

«Європа має багато карт [для відповіді], від торгівлі до технологій, включаючи розмір нашого ринку. На цій силі побудована наша відповідь, щоб твердо відбити удар. Усі інструменти на столі», — неодноразово запевняла фон дер Ляєн. В інтерв’ю Financial Times одразу після заморожування перших контрзаходів глава європейської виконавчої влади підтвердила, що, якщо не буде досягнуто «повністю збалансованої» угоди, ЄС буде готовий поширити свої тарифи не лише на товари, а й на американські послуги. І вона дала зрозуміти, що націлилася на великі американські платформи, останнім часом такі близькі до Трампа, як Amazon, Google або Facebook, чиї топ-менеджери без вагань позували поруч із Трампом у день його інавгурації. «Прикладом є те, що можна запровадити податок на доходи від реклами цифрових послуг», — заявила німкеня.

Брюссель має в запасі ще одну кулю або торговельну ядерну кнопку, яку досі уникав використовувати: так званий інструмент протидії примусу, регламент, ухвалений у 2023 році для випадків, коли виявляється політичний та економічний тиск з боку третіх країн, нелегітимне вимагання, яке виходить за рамки звичайного торговельного тиску. Тоді Брюссель може вжити більших заходів відплати: від закриття європейського ринку для певних товарів чи послуг до заборони компаніям цієї країни брати участь у публічних тендерах або брати участь у проектах, що фінансуються з бюджету співтовариства.

Але до цього моменту ще не дійшло, і Брюссель готовий зробити все можливе, щоб ця лінія не була перейдена. Більшість держав-членів сходяться на думці, що ЄС не може втрачати спокій у ці моменти. «Роздуми та обережність», — радив міністр економіки Португалії Хоакім Міранда з Варшави. І глибоко вдихнути. Або, точніше, затамувати подих.