Рак підшлункової залози часто створює навколо себе щільну фіброзну оболонку, так звану строму. Ця строма, що складається з клітин та речовин, допомагає пухлині ізолюватися від імунної системи та безперешкодно рости. Вона становить значну частину пухлини і є однією з причин її надзвичайної агресивності: виживаність протягом п'яти років після діагностики ледве перевищує 10%.

Ліки не можуть проникнути крізь цю стіну, і вчені досі намагаються розгадати механізми функціонування цього складного укріплення. Міжнародне дослідження, очолюване іспанськими вченими та опубліковане в журналі PNAS, зробило крок уперед, ідентифікувавши в стромі аденокарциноми протоків підшлункової залози (90% випадків раку) ключовий механізм агресивності пухлини.

Вчені виявили, як білок Галектин-1 (Gal1) впливає на розмноження злоякісних клітин. Це відкриття описує раніше невідомі функції цієї молекули та відкриває шлях до розробки нових терапевтичних стратегій, спрямованих на пригнічення цієї мішені.

Дослідниця Пілар Наварро пояснює, що строма діє як «актор другого плану», допомагаючи пухлинним клітинам («головним акторам») рости. «Строма забезпечує пухлину живленням, приховує її від імунної системи та діє як бар'єр для ліків. Тому вона відіграє важливу роль у стійкості раку підшлункової залози до лікування», — зазначає науковиця.

Серед усіх компонентів мікрооточення пухлини дослідники зосередились на білку Gal1. Відомо, що він виробляється не пухлинними клітинами, а фібробластами (тип клітин у стромі), і сприяє росту пухлини, захищаючи її від імунної системи.

Вчені знали, що фібробласти виділяють Gal1, який взаємодіє з пухлинними клітинами. Однак нове дослідження показало, що цей білок діє не лише поза клітинами, але й всередині, в ядрі фібробластів. «Ми хотіли з'ясувати, що він робить у ядрі. Виявилося, що коли Gal1 присутній в ядрі фібробласта, ці клітини стають агресивнішими, активніше розмножуються та виробляють інші молекули, що сприяють пухлинним клітинам», — пояснює Наварро. Присутність Gal1 в ядрі змінює фібробласти, перепрограмовуючи їх на ефективнішу підтримку ракових клітин.

Всередині ядра Gal1 регулює експресію важливих генів, таких як K-RAS, що відіграє ключову роль у рості клітин. У пухлинах цей ген часто мутований, що призводить до безконтрольного поділу клітин. Новим відкриттям стало те, що Gal1 регулює ген K-RAS і в ядрі фібробласта. «Тут ген не мутований, але присутність Gal1 збільшує кількість K-RAS, що змушує фібробласт активніше рости», — додає експертка.

Наварро підкреслює важливість відкритого механізму, але визнає, що він не пояснює всю складність раку підшлункової залози. «Рак — це складний пазл. Цей механізм — важлива частина, але не єдина. Пригнічення Gal1 може сповільнити пухлину, але не гарантує повного знищення. Ймовірно, ключ до успіху — в комбінованій терапії», — зазначає вона.

Це відкриття вказує на новий терапевтичний шлях. Оскільки позаклітинна роль Gal1 вже відома, існують випробування інгібіторів цього білка. Нові дані спонукають до розробки інгібіторів, здатних проникати всередину клітини та блокувати функції Gal1 в ядрі фібробласта.

Марія Хосе Сафонт з Іспанського товариства медичної онкології (SEOM), яка не брала участі в дослідженні, вважає його значним кроком у розумінні мікрооточення пухлини. «Враховуючи стійкість раку підшлункової залози до хіміотерапії, стратегії, спрямовані на ядро клітин строми, можуть запропонувати нові терапевтичні можливості», — додає вона.

Щороку в Іспанії діагностують близько 10 000 нових випадків раку підшлункової залози. За прогнозами, до 2040 року він стане другою за смертністю онкологічною причиною.