18 березня Нетаньяху порушив перемир'я

18 березня Нетаньяху порушив перемир'я, розпочате за кілька днів до інавгурації Трампа. Хвиля бомбардувань за кілька годин призвела до загибелі понад 400 людей. Таким чином він забезпечив своє політичне виживання, оскільки умовою його партнера, ультраправого Смотріча, для не повалення урядової коаліції було продовження війни. З того часу загинули ще тисячі палестинських цивільних, переважно жінок і дітей, і було поставлено під загрозу життя тих заручників, які вижили. Тотальна блокада та масовий голод в апокаліптичному контексті, коли більшість будівель та інфраструктури було зруйновано, катастрофічно погіршили і без того драматичну ситуацію. Всі погоджуються з цим жахливим діагнозом. Організація Об'єднаних Націй попереджає, що ситуація в Газі досягла найгіршого рівня з початку війни. Через два дні міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац знову заявив: «Жодна гуманітарна допомога не потрапить до Гази», де останній завод з опріснення води вже не працює. Організація «Лікарі без кордонів» описала Газу як братську могилу для тисяч жителів Гази, а також «для тих, хто намагається надати їм допомогу». Дванадцять найбільших міжнародних організацій з надання допомоги щойно спільно висловили тривогу з цього приводу. Здається, ніхто їх не слухає. Смотріч, вторуючи Кацу, заявив, що буде здійснено весь тиск, щоб «евакуювати людей на південь і застосувати план добровільної міграції президента Трампа для жителів Гази». Про проєкт, про який Кац, коли був міністром закордонних справ, вже говорив нам в ЄС на початку 2024 року. Армія захопила половину території та поставила дві третини Гази під накази про переміщення, перетворивши їх на «заборонені зони», включно з прикордонним містом Рафах.

Таким чином, має бути створено умови для найбільшої операції з етнічної чистки з часів закінчення Другої світової війни. «Жодне зерно пшениці не потрапить до Гази», – це абсолютне та явне порушення міжнародного гуманітарного права, в якому неможливо не побачити намір винищення, який Міжнародний кримінальний суд вже врахував, видаючи ордери на арешт Нетаньяху та його колишнього міністра оборони. І не менш серйозне, ніж те, що спостерігалося в минулому щодо геноцидів у Сребрениці та Уганді.

Водночас на Західному березі річки Йордан армія веде свій найбільший наступ за останні десятиліття. Понад 40 000 палестинців були примусово переміщені з півночі території, що наочно підтверджує плани, які ультраправі законодавці просувають щодо розширення поселень, які є незаконними відповідно до міжнародного права. 23 березня уряд легітимізував 13 із цих поселень, побудованих без його схвалення. Ультраправа фундаменталістська організація сподівається, що Трамп підтримає їхні плани анексії частини або всієї території Західного берега річки Йордан, що закриє будь-яку можливість, якщо така залишиться, для створення палестинської держави.

В Іспанії та майже у всій Європі у нас відпустка, і наша увага зосереджена на тарифах, якими нам загрожує Трамп. Про Газу вже не говорили. Але раптом фотографія хлопчика з Гази з ампутованими обома руками, який отримав міжнародну премію, знову пробуджує емоції. Так, тому нам не дають їх бачити. Очі, які не бачать, серце не відчуває. Як і смерть фотографа Фатіми Хассуни, яка була головною героїнею фільму, відібраного для наступного Каннського кінофестивалю. Але, заради Бога, це не один, не сто і не тисяча, а тисячі дітей, які загинули або були покалічені в Газі, і в яких умовах. Газа – це війна дітей. Фотографія одного з них викликає у нас крокодилячі сльози, але масштаб трагедії, здається, не мобілізує нас.

Тим часом у Вашингтоні та Будапешті, європейській країні, яка ще вчора була стороною Міжнародного кримінального суду, Нетаньяху приймають з усіма почестями. Незважаючи на численні резолюції, прийняті Організацією Об'єднаних Націй, і рішення Міжнародного кримінального суду, мені, як високому представнику Союзу із закордонних справ, не вдалося домогтися, щоб ні Рада, ні Комісія не вжили заходів проти масових і повторних порушень міжнародного права та гуманітарного права з боку уряду Нетаньяху, як ми це зробили щодо агресії Путіна проти України. І до кінця мого терміну я міг переконатися, наскільки цей подвійний стандарт послабив позицію ЄС у світі. Не лише в мусульманському світі, але й в Африці, Латинській Америці чи Азії... Іспанія та деякі інші, небагато, європейські країни підняли голос і попросили Комісію вивчити, чи відповідає така поведінка зобов'язанням, які випливають з їхньої угоди про асоціацію з Європою. І у відповідь вони отримали тишу. Поганий сумління за Голокост деяких європейських країн, перетворений на «державний інтерес» для виправдання беззастережної підтримки Ізраїлю, може зробити нас співучасниками злочинів проти людяності. Один жах не виправдовує інший. І якщо ми не хочемо, щоб цінності, які ми нібито захищаємо, втратили всю довіру, ЄС не може продовжувати пасивно спостерігати за жахом Гази та «газифікацією» Західного берега річки Йордан. На відміну від того, що говорять у публічних дебатах, і попри повну відсутність емпатії з боку деяких його лідерів, ЄС має численні важелі впливу на ізраїльський уряд: ми є його першим торговим партнером в інвестиціях та обміні людьми. Ми поставляємо щонайменше третину зброї, яку він використовує, і маємо з Ізраїлем найширшу угоду про асоціацію, але вона також обумовлена, як і інші, повагою до міжнародного права, зокрема гуманітарного. Якщо ми хочемо, ми можемо діяти. І ми вже занадто довго чекали. Багато ізраїльтян, усвідомлюючи, що втеча вперед Нетаньяху в довгостроковій перспективі загрожує безпеці та виживанню держави Ізраїль, були б нам вдячні.

Хосеп Боррель Фонтельєс — колишній високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки та колишній віцепрезидент Європейської комісії.