Вивчення снів часто є неточною та непередбачуваною дисципліною. Те, що знаходиться у всесвіті сновидінь, є особистим і важко перевіряється науково. До цього додається те, що пам'ять про сни фрагментарна, неповна і зазвичай обумовлена емоціями, недавніми переживаннями, станом здоров'я і навіть рівнем стресу. Куди подорожує свідомість під час сну і що з нею відбувається, принаймні поки що, залишається загадкою. Проте, є дещо, що можна спостерігати під лупою наукового методу, а саме: чому деякі люди пам'ятають свої сни краще за інших.

Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі «Communications Psychology», вивчає фактори, що впливають на здатність згадувати сни після пробудження, і вказує, які індивідуальні риси та патерни формують цей феномен. Щоб зібрати дані, вчені провели дослідження з 2020 по 2024 рік за участю 217 чоловіків і жінок віком від 18 до 70 років. Учасники вели записи своїх снів і проходили психометричні, когнітивні та електроенцефалографічні обстеження. Також використовувалися пристрої для моніторингу патернів сну.

Валентина Ельче, доктор нейронаук в Школі перспективних досліджень IMT в Лукці (Італія) і одна з авторів нового дослідження, стверджує, що «незважаючи на їх всюдисущість, механізми, за допомогою яких мозок генерує досвід сновидінь, залишаються, значною мірою, невідомими». І додає: «Це робить вивчення снів і свідомості одним з найбільш захоплюючих рубежів нейронауки».

Незважаючи на те, що наукові дебати залишаються відкритими, нове дослідження надає деякі «цікаві та показові» дані, каже Франциско Сегарра, психолог, член робочої групи з безсоння Іспанського товариства сну, який не брав участі в новій роботі. Серед цих даних є той факт, що здатність запам'ятовувати зміст снів пов'язана, згідно з дослідженням, з вразливістю людини до «когнітивного втручання».

Ельче пояснює це так: «Якщо ми уявимо процес пробудження і відновлення сновидінь, ми зрозуміємо, наскільки важко ігнорувати зовнішній світ, який бомбардує нас різними стимулами, такими як вимкнення будильника, перевірка часу або біг, тому що ми запізнюємося на роботу». Всі ці приклади представляють когнітивне втручання, про яке йдеться в дослідженні, і роблять запам'ятовування сну складним завданням. «Це як бути в кімнаті, повній людей, що кричать, поки ми намагаємося почути друга, який шепоче щось у кутку, а потім намагаємося згадати, що він сказав», – додає фахівець.

Дослідження приходить до висновку, що люди з більшою здатністю ігнорувати відволікаючі фактори частіше згадують зміст своїх снів. Але це ще не все. Дослідження також виявило, що люди, які надають значення своїм снам — які цікавляться самим фактом сновидінь, їх природою, характеристиками та значенням — схильні згадувати їх частіше. «Фактично, попередній інтерес до снів може спонукати людину застосовувати стратегії для поліпшення запам'ятовування снів, наприклад, вести щоденник», – пояснює Ельче.

Вчені спостерігали в цьому дослідженні, що «більша схильність до розумового блукання пов'язана з більшою ймовірністю запам'ятовування снів». Тобто, ті люди, які схильні відволікати свою увагу на внутрішні роздуми, більш схильні згадувати те, що їм снилося напередодні ввечері. «Ті, хто більше цікавиться значенням своїх снів, мають більш рефлексивний тип особистості, і це може пояснити, чому вони більш уважні до них», – зазначає Сегарра.

Вік та пори року

Існують моменти, коли сновидіння майже як перегляд фільму. Різні дослідження сну показали, що ці яскраві образи, які легше запам'ятати, з'являються найчастіше під час фази швидкого сну (REM), моменту, коли мозкова активність висока. «Пробудження в цій фазі зазвичай пов'язані з більшою ймовірністю запам'ятовування снів. Проте, сьогодні ми знаємо, що ми бачимо сни майже всю ніч, а не тільки під час REM-сну», – зазначає Ельче.

З іншого боку, менша кількість глибокого сну пов'язана з кращим запам'ятовуванням снів, оскільки глибокий сон домінується так званою повільнохвильовою мозковою активністю, яка може перешкоджати кодуванню пам'яті та знижувати усвідомлення досвіду сновидінь. Авторка дослідження обґрунтовує це так: «У випадку снів, мозок повинен записати їх перед пробудженням. Однак сон змінює процеси пам'яті, і якщо сон не кодується належним чином через глибокий сон, відволікання при пробудженні або відсутність уваги до сну, він може швидко забутися».

Інші важливі висновки пов'язані з часовою сферою. Дослідження показує, що, хоча старіння не зменшує здатність бачити сни, воно робить запам'ятовування снів менш частим. «Молодші люди, як правило, мають кращу пам'ять і більшу здатність до концентрації, що допомагає утримувати досвід сновидінь. З віком ці здібності природним чином зменшуються, що ускладнює запам'ятовування снів», – зазначає Ельче.

Щодо пір року, дослідження виявило, що запам'ятовування снів було меншим взимку порівняно з весною та осінню, що свідчить про сезонний вплив на частоту запам'ятовування сновидінь. Пояснення слід шукати в інших дослідженнях. У дослідженні, опублікованому в 2024 році, було виявлено, що коротші дні взимку можуть призводити до більш глибокого і менш перерваного сну, тим самим знижуючи ймовірність пробудження під час фази REM, коли сни, як правило, легше запам'ятати.

Ментальна репетиція

Не зовсім зрозуміло, чи біологічно люди створені для того, щоб пам'ятати свої сни. І чи представляє ця здатність якусь еволюційну перевагу. Але запам'ятовування деяких снів може бути корисним, особливо для обробки емоцій, пам'яті та вирішення проблем. Італійська дослідниця резюмує це так: «Сни часто допомагають нам впоратися з емоціями, страхами та тривогами, а їх запам'ятовування може полегшити навчання на основі минулого досвіду та поліпшити емоційну регуляцію».

Дослідники також припускають, що, оскільки деякі сни відображають реальні проблеми або виклики, «їх запам'ятовування може допомогти розробити рішення або передбачити небезпеку, забезпечуючи потенційну адаптивну перевагу». Це не єдина перевага. Деякі дослідники також вважають, що сновидіння дозволяють мозку імітувати деякі загрози і репетирувати можливі відповіді в безпечному середовищі. Ельче підсумовує: «Проте, глибше питання про те, чому ми бачимо сни, як з біологічної точки зору, так і у зв'язку з їх впливом на пізнання та добробут, залишається відкритим».