Новий документальний фільм британського телеканалу Channel 4 під назвою «ДНК Гітлера: Архетип Диктатора» викликав значний резонанс, представивши аналіз ДНК Адольфа Гітлера та свої висновки. Дослідження має на меті вивчити різні аспекти життя нацистського диктатора, від його походження до можливих медичних станів, використовуючи зразки ДНК, отримані з дивана у його бункері невдовзі після того, як союзні війська увійшли до Берліна у 1945 році.

Одним із найважливіших відкриттів документального фільму є остаточне спростування чуток про єврейське походження Гітлера, що є хибною теорією, яка поширювалася десятиліттями. Проте інші висновки викликали хвилю сенсаційності. Серед них — припущення, що Гітлер міг страждати на мікропеніс або мати лише одне яєчко, пов’язуючи ці аспекти з рідкісним генетичним синдромом Кальмана. Цей синдром, що характеризується відсутністю однієї літери в гені PROK2, впливає на статеве дозрівання та розвиток статевих органів, що може призвести до крипторхізму або зменшеного розміру пеніса. Цей зв'язок знову повертає до старої популярної пісні часів Другої світової війни «Гітлер має лише одну кульку».

Дослідники також висунули гіпотезу про схильність до неврологічних синдромів, таких як аутизм, шизофренія, біполярний розлад або СДУГ, на основі полігенного тесту. Цей висновок викликав різке засудження з боку таких організацій, як Національне товариство аутизму Великобританії, яке назвало документальний фільм «дешевим рекламним трюком». Незважаючи на те, що автори документального фільму підкреслюють, що схильність не означає розвиток захворювання, встановлений зв'язок породив серйозні етичні проблеми.

Частина наукової спільноти вважає підхід документального фільму редукціоністським та надмірно спрощеним. Професор судової генетики Королівського коледжу Лондона Деніз Сіндеркомб Корт, наприклад, заявила, що автори «зайшли надто далеко у своїх висновках» і що стосовно особистості Гітлера дослідження виявилося «досить марним». У створенні документального фільму брали участь такі шановні вчені, як британський історик Алекс Кей та генетик Турі Кінг, яка визнала етичну дилему участі у такому проекті.

«Поведінка людини є продуктом багатьох факторів, не лише генетики, але також навколишнього середовища, дитинства, життєвого досвіду, способу виховання, доступу до освіти, а також культурних та економічних факторів, які її оточували».

Ця заява професора Саймона Барон-Коена з Кембриджського університету підкреслює складність людської природи та обмеження генетичної інтерпретації.