У центрі судового процесу перебуває "Дядько Тоні", він же Антоніо Гаррігос, покійний лідер секти "Ла Чапарра". Чоловік, якого описують як нарцисичного, схильного до насильства та збоченого гуру, протягом тридцяти років тримав у своїх руках три покоління сімей в ідилічній, на перший погляд, садибі Вістабелла.

У своїх самостійно виданих книгах та розповідях для послідовників Гаррігос вибудував образ "захищеного" та "посланого" звище, що дозволило йому експлуатувати вразливості людей. Клінічний психолог Мігель Перладо, що спеціалізується на примусових групах, пояснює, що Гаррігос використовував свою власну важку долю, включаючи дитячий параліч та спробу самогубства, для виклику співчуття та створення грандіозного образу себе. За словами експерта, це було проявом "психопатологічної поведінки".

Перладо підкреслює, що такі засновники культів, як "Дядько Тоні", схильні створювати "абсолютно фантастичну та спотворену версію своєї минулої історії". Документи та інтерв'ю з жертвами, що лягли в основу судово-медичних звітів, підтверджують жахливу реальність, описану колишніми членами секти, що призвело до поліцейського рейду та дезорганізації групи в "Ла Чапаррі".

Хоча сам "Дядько Тоні" помер у тюремній камері за два місяці до початку судового процесу, його вплив все ще відчувається. На лаві підсудних перебувають шість найближчих соратників лідера, включаючи його дружину та невістку, обвинувачені у сексуальних злочинах, зокрема щодо неповнолітніх. Вони, на думку експертів, діяли як "руки" лідера.

Суд, що складався з 18 засідань, прагне відновити картину життя в цій громаді та довести факти зловживань, які вчиняв лідер під виглядом "цілющих ритуалів". Секс розглядався як засіб "зцілення" та спосіб "контролювати та спрямовувати енергію". Гаррігос стверджував, що "Богу служать, займаючись сексом і не займаючись ним".

Секта "Ла Чапарра" позиціонувалася як місце трансформації та допомоги, але насправді стала "бункером" — місцем, де "переступали всі межі". Лідер поступово руйнував особистості дорослих, а дітей підготовлював до нормалізації сексуальних наруг, представляючи їх як частину "цілющого процесу". Документи відображають "нарцисичний та збочений профіль" "Дядька Тоні", який "насолоджувався, принижуючи людей", переконуючи їх, що це робиться для їхнього блага. Він також проголосив себе "запліднювачем" для реалізації "позаземного плану" зі створення "дітей-провідників".