Відомо, що фізична активність може запобігти та полегшити депресію, зокрема й під час менопаузи. Це не дивно, адже спорт благотворно впливає на загальне самопочуття та психічне здоров'я. Багато хто переконаний, що фізичні вправи — один із найкращих засобів для підтримки здоров'я та душевної рівноваги в будь-якому віці, і їхня користь при віковій депресії цілком зрозуміла.

Однак головне питання, яке турбує сьогодні, — це сприйняття самої менопаузи. Останніми місяцями три мої знайомі, що наближаються до клімаксу, незалежно одна від одної говорили приблизно те саме: «Я читала про жахливі наслідки менопаузи: втрата концентрації, тривожність, пригніченість... Добре, що про це нарешті заговорили». «Добре, що тепер відомо, як важко це переноситься, раніше ніхто не говорив». «У мене багато проблем з пременопаузою, добре, що ця тема піднімається». Безумовно, про це говорять. Але чи добре?

Чи справді ми можемо сказати «добре»? Зустрічаються повідомлення, що до 35% жінок у період менопаузи можуть зіткнутися з депресією. У цієї цифри є й більш оптимістичне прочитання: принаймні 65% або більше жінок депресію не розвивають. При цьому, якщо пошукати статистику поширеності цього стану в інтернеті, то цифри сильно різняться. На одних ресурсах йдеться про 20%, тоді як деякі статті в пресі сенсаційно завищують цю цифру до 70% — тобто 7 із 10 — або взагалі стверджують, що менопауза може «звести з розуму». Схоже, що єдиної думки з цього приводу немає. Це, до речі, часто трапляється, коли йдеться про жіночі питання, які чомусь розглядаються як певне відхилення від «чоловічої норми», наче бути жінкою — вже саме по собі хвороба, хоча половина людства проходить через ці процеси.

Багато жінок втомилися від такого уявлення про менопаузу. Дратує, коли природні біологічні процеси перетворюють на слабкості й недуги. Звісно, є жінки, які справді важко переносять цей період, але, ймовірно, це меншість. І цей відсоток був би ще нижчим, якби суспільство не налаштовувало жінок на те, щоб очікувати менопаузу з жахом, перетворюючи це на свого роду самоздійснюване пророцтво. Традиційні гендерні стереотипи вже затаврували наш клімакс тисячею бід: у цей момент ти нібито перестаєш бути жінкою, стаєш невидимою, непотрібною, «відпрацьованим матеріалом». І до всього цього тепер додається псевдомедична паніка. Досить, дорогі жінки!

У чоловіків теж є свій клімакс — андропауза. Він більш розтягнутий у часі, тому симптоми зазвичай м'якші, але вони теж стикаються з неприємними проявами, аж до припливів. Але оскільки це не вважається патологією, чоловіки переживають його спокійно. Так, припливи можуть бути докучливими, сон порушується, іноді бувають судоми, дратівливість або відчуття «туману в голові». Але у переважної більшості жінок усе це цілком терпимо.

Особисто я десятиліттями щомісяця страждала від набагато тяжчих симптомів: болісно болючі менструації та гормональні мігрені, які буквально руйнували моє життя, були справжньою тортурою. Усе це зникло з настанням менопаузи, разом зі страхом небажаної вагітності. Мене охопило глибоке благополуччя, неймовірне відчуття полегшення, свободи й легкості, відчуття контролю та влади над власним життям. Так, не сумніваюся, що в деяких жінок виникають проблеми, і їм потрібна медична допомога. Але не лякайтеся: таких, гадаю, меншість. Особисто я вважаю, що менопауза стала однією з найкращих подій у моєму житті. І впевнена, що я не одна така.