Найбільше дослідження, опубліковане на сьогоднішній день, є однозначним: єдиний спосіб припинити прийом антидепресантів – це робити це повільно та за підтримки психолога. Такий підхід запобігає рецидиву депресії так само ефективно, як і продовження прийому антидепресантів. Це дослідження є актуальним з кількох причин: 30% людей, яким призначають антидепресанти, насправді не мають депресії; 40% приймають їх п'ять років і більше; а 22% роблять це безстроково.

Однак тривале лікування має побічні ефекти, зокрема сексуальну дисфункцію та знижену здатність виражати почуття. Тому це дослідження, що охопило 76 контрольованих випробувань за участю 17 000 людей, підкреслює важливість адаптації призначення до кожної людини, з поступовим та індивідуалізованим скасуванням лікування, разом із психологічною підтримкою.

«Депресія часто є рецидивуючим станом, і без безперервного лікування до трьох із чотирьох людей з депресією в якийсь момент переживають рецидив», — пояснює Джованні Остуцці, дослідник Веронського університету та провідний автор роботи. «Клінічні рекомендації радять продовжувати прийом антидепресантів протягом певного періоду після ремісії, а потім розглядати можливість припинення, коли людина почувається добре. Однак на практиці лікування часто триває набагато довше, ніж пропонують рекомендації».

Мета-аналіз порівнював різні стратегії скасування антидепресантів у людей з депресією або тривогою, які вже перебували в ремісії. Висновок полягав у тому, що повільне скасування (більше чотирьох тижнів) у поєднанні з психологічною підтримкою запобігало рецидиву протягом наступного року так само, як і продовження прийому антидепресанту. Дослідники підрахували, що повільне скасування плюс психологічна підтримка може запобігти рецидиву у кожної п'ятої людини порівняно з раптовим припиненням або швидким скасуванням (чотири тижні або менше), які були двома найменш ефективними стратегіями.

Джонатан Генсслер з берлінської лікарні Шаріте зазначає: «Одним з найбільш послідовних висновків аналізу є те, що психологічна підтримка або додаткова психотерапія виявилася кращою для всіх різних фармакологічних стратегій. Хоча це може здатися тривіальним, це має суттєве значення».

Генсслер також попереджає, що психологічне лікування «часто є найскладнішим для отримання пацієнтами в реальному світі».

Важливим обмеженням дослідження є те, що дані про симптоми відміни були мізерними, незважаючи на те, що вони, очевидно, є одним з основних бар'єрів для припинення лікування. Проте автори також запевняють, що ці проблеми частіше виникали у осіб, які продовжували прийом антидепресантів, ніж у тих, хто припинив їх швидко, що свідчить про те, що це, ймовірно, більше побічні ефекти антидепресанту, ніж симптоми відміни.

Автори вважають, що їхні висновки мають важливі наслідки для клінічної практики та політики охорони здоров'я. Керівництва, наполягають вони, повинні сприяти періодичному перегляду лікування. Різке або швидке припинення прийому антидепресанту (місяць або менше) має бути «категорично» не рекомендовано, і повинна бути запланована більш поступова та індивідуалізована схема скасування. Крім того, вони вважають, що вкрай важливо надавати психологічну підтримку. Самі автори усвідомлюють, однак, труднощі з впровадженням цієї рекомендації в системі державної охорони здоров'я.