Декількома словами
Японська прем'єр-міністерка Санае Такаїчі зізналася, що спить лише кілька годин на добу, викликавши занепокоєння експертів. Вони наголошують, що недосипання негативно впливає на прийняття рішень, здоров'я та економіку, збільшуючи ризик серйозних захворювань.
Нова прем'єр-міністерка Японії, Санае Такаїчі, викликала міжнародний резонанс, зізнавшись, що з моменту вступу на посаду спить в середньому від двох до чотирьох годин на добу. Вона іронічно зауважила, що це "ймовірно, погано для її шкіри", однак для експертів таке зізнання – привід для серйозного занепокоєння.
Багато політичних і ділових лідерів пишаються мінімальною кількістю сну, пов'язуючи це з високою продуктивністю та наявністю більшого часу для роботи. Однак наука доводить протилежне: пропуск відпочинку веде до зниження ефективності та погіршення продуктивності. Фахівці підкреслюють, що відмова від сну заради роботи призводить до підвищеної втоми та збільшення кількості помилок, які в деяких професіях можуть мати катастрофічні наслідки.
Економічні витрати недостатнього сну значні. Дослідження, проведені в країнах ОЕСР, включаючи США, Японію, Велику Британію та Німеччину, показали суттєві втрати ВВП через недосипання. Звіт за 2024 рік навіть дійшов висновку, що якби всі дорослі аргентинці спали щонайменше сім годин на добу, ВВП країни міг би зрости на 1,27%.
Експерти наполягають, що сон – це не втрачений час, а життєво необхідний період для відновлення організму. Він відіграє ключову роль у закріпленні пам'яті, кращому регулюванні емоцій та прийнятті більш якісних рішень. Доктор Мануель де Ентрамбасагуас, координатор робочої групи з безсоння Іспанського товариства сну, зазначає: "Часто ми лягаємо спати з проблемою в голові, а наступного дня, якщо добре виспалися, прокидаємося з рішенням."
Надзвичайне позбавлення сну може призвести до мікросну – короткочасних мимовільних епізодів сну, які можуть бути надзвичайно небезпечними, особливо для водіїв або осіб, що займають відповідальні посади. Навіть у менш екстремальних випадках, як у японської прем'єр-міністерки, мозок знижує свою продуктивність, впливаючи на швидкість реакції, логічне мислення, координацію та емоційну стабільність.
Недавня історія містить багато прикладів, що підтверджують це. Недосипання погіршувало наслідки катастроф, таких як Чорнобильська АЕС, аварія танкера Exxon Valdez на Алясці, аварія шатла Challenger, ядерний інцидент на АЕС Три-Майл-Айленд і, зовсім нещодавно, рейс 447 Air France. Хоча безпосередньо ці події не приписуються недосипанню, воно значно збільшує ймовірність помилок у прийнятті рішень відповідальними особами.
У довгостроковій перспективі хронічне недосипання пов'язане з появою та розвитком серйозних захворювань, включаючи серцево-судинні, метаболічні (ожиріння, діабет) та нейродегенеративні розлади, а також зі зростанням випадків тривожності та депресії, і навіть підвищеним ризиком розвитку деяких видів раку. Лише невеликий відсоток населення, так звані генетичні "короткосплячі", не страждають від наслідків меншої кількості сну.
На щастя, все більше громадських діячів усвідомлюють важливість адекватного сну. Такі відомі особистості, як Рафаель Надаль, Карлос Алькарас, Джефф Безос і навіть Ілон Маск, публічно говорили про те, як повноцінний сон підтримує їхню продуктивність та успіх.