Декількома словами
Стаття про те, як Netflix та інші потокові сервіси використовують ШІ для передбачення наших бажань, і чому це може бути проблемою.
Сучасні алгоритми потокових сервісів, таких як Netflix, прагнуть передбачити наші смаки, базуючись на історії переглядів та навіть передбачуваному настрої. Але чи так це працює насправді?
У статті автор розмірковує про природу бажання та про те, як алгоритми Netflix, намагаючись його «передбачити», насправді можуть вбити саму суть цього почуття. Автор підкреслює, що бажання – це не просто вибір із запропонованих варіантів, а процес дослідження, спроб і помилок, розчарувань та відкриттів. Саме через цей досвід ми формуємо свої смаки та вподобання.
Автор зазначає, що бажання – це дещо більше, ніж просто набір даних. Це емоції, досвід, непередбачуваність. Алгоритми, засновані на «одиницях та нулях», не здатні зрозуміти складність людських почуттів.
На думку автора, прагнення Netflix та інших сервісів до тотального контролю над нашими вподобаннями може призвести до того, що ми перестанемо відчувати справжнє бажання, втратимо можливість дивуватися та відкривати для себе нове. Штучний інтелект, намагаючись вгадати наші бажання, ризикує їх просто-напросто вбити.
