Декількома словами
У статті обговорюється питання оплати праці бабусь і дідусів за догляд за онуками. Наводяться аргументи на користь фінансової компенсації, що визнає їхню працю та відповідальність, а також контраргументи, які підкреслюють цінність безкорисливої сімейної допомоги та взаємної радості.
Дискусія про те, чи варто фінансово компенсувати допомогу бабусь і дідусів у догляді за онуками, набирає обертів. Деякі вважають, що це повноцінна праця, яка має бути оплачена, тоді як інші наполягають на традиційній безкорисливій сімейній підтримці.
Ситуації бувають різними: від щоденного догляду через зайнятість батьків, розлучення чи скрутне фінансове становище до епізодичної допомоги за запитом. Нерідко саме на літніх людей лягає значне навантаження з виховання та логістики, яку вони не завжди обирали добровільно.
Хоча багато бабусь і дідусів із задоволенням проводять час з онуками, це не означає автоматичне покладання на них усіх обов'язків няні. В умовах обмеженої кількості місць у дитячих садках та гуртках, а також під час шкільних канікул, старше покоління часто стає основною опорою для батьків.
Виникає логічне питання: чи справедливо очікувати від бабусь і дідусів безкоштовного виконання функцій професійної няні?
Аргументи «за» оплату
- Догляд за дітьми – це праця та відповідальність, яка забирає сили та час. Якщо професійні няні отримують за це гроші, то й зусилля бабусь і дідусів заслуговують на компенсацію, можливо, за «сімейним» тарифом.
- Зазвичай бабусі й дідусі доглядають за онуками, поки їхні батьки працюють і заробляють. Було б справедливо поділитися частиною цього заробітку з тими, хто робить його можливим.
- Фінансова домовленість може спонукати батьків бути більш пунктуальними та відповідальними, не зловживаючи часом і терпінням старших.
- Діти можуть бути неслухняними або мати поганий настрій. Коли з цим стикається найнята няня, це не впливає на родинні зв'язки. Якщо ж із цим має справу бабуся чи дідусь, це може викликати напруження і бажання перекласти відповідальність на батьків.
- Літні люди мають право на відпочинок та власне життя. Догляд за онуками не повинен перетворюватися на постійний обов'язок, обмежуючи їхні плани, подорожі чи дозвілля.
- Деякі бабусі чи дідусі можуть фізично або ментально не справлятися з активними дітьми, або просто не хочуть брати на себе стрес і відповідальність за їх безпеку. Якщо батьки потребують такої допомоги, можливо, варто компенсувати цей тягар.
- Часті годування онуків у домі бабусь і дідусів призводять до додаткових витрат на продукти, що може бути відчутно для сімейного бюджету пенсіонерів. Ці витрати також потребують компенсації.
- Існують випадки (наприклад, в рамках соціальних програм деяких країн), коли частину оплачуваної відпустки по догляду за дитиною може отримувати інший родич, який фактично здійснює догляд. Це визнання важливості такої праці.
Аргументи «проти» оплати
- «Як можна брати гроші з рідних? Ми ж сім'я, ми допомагаємо одне одному безкорисливо!» – ця позиція ґрунтується на глибоких сімейних цінностях.
- Онуки – це велика радість та подарунок долі для багатьох літніх людей. За радість не платять.
- Батьки можуть «компенсувати» допомогу любов'ю, увагою та частим спілкуванням, що є безцінним і не підлягає оподаткуванню.
- Для самотніх бабусь і дідусів догляд за онуками може стати порятунком від самотності, забезпечити соціальну активність і наповнити життя сенсом. Це своєрідна плата емоціями та спілкуванням.
- Дослідження свідчать, що літні люди, які активно піклуються про онуків, живуть довше. Залученість у життя нового покоління підтримує їхню активність.
- Онуки приносять у дім радість, нові теми для розмов, допомагають залишатися в курсі сучасного життя. Це як відвідування кількох «соціальних клубів» одночасно.
- Онуки також «платять» своїм спілкуванням, обміном енергією та новими знаннями, наприклад, допомагають освоїти смартфони чи інтернет.
