Автор: Вікторія Савчук

Ймовірно, багато українців старше 50 років вже отримували запрошення пройти скринінг на рак товстої кишки. У багатьох країнах стратегія раннього виявлення цього типу пухлин передбачає запрошення людей віком 50-69 років кожні два роки здавати тест на приховану кров у калі. Цей аналіз полягає у зборі зразка випорожнень для виявлення потенційних ранніх ознак раку. Якщо тест позитивний, пацієнта направляють на колоноскопію – більш інвазивну процедуру, що дозволяє оглянути кишечник зсередини та знайти джерело кровотечі.

Так працює система скринінгу колоректального раку в багатьох країнах Європи, але це не єдина стратегія. Наприклад, у США скринінг часто починають одразу з колоноскопії.

У боротьбі з раком час – це життя, тому будь-яка стратегія профілактики краща за бездіяльність. Проте в науковій спільноті тривали дискусії щодо того, який метод – аналіз калу чи більш інвазивні тести – краще підходить для масового скринінгу. Залишалися сумніви щодо ефективності тесту на приховану кров порівняно з прямою колоноскопією.

Нове дослідження, опубліковане в журналі The Lancet, розвіює ці сумніви. Воно охопило понад 57 000 осіб і показало, що аналіз калу є настільки ж ефективним для зниження смертності, як і скринінг за допомогою прямої колоноскопії.

«Ми звикли до тестів як до основного методу скринінгу, але на міжнародних форумах ставилася під сумнів їхня ефективність порівняно з колоноскопією. Тому ми порівняли обидві стратегії щодо смертності й побачили, що вони еквівалентні. Це дослідження остаточно розв'язує питання і показує, що стратегія тестування дозволяє уникнути великої кількості колоноскопій», — зазначає Антоні Кастельс, координатор дослідження.

Рак товстої кишки є третім за поширеністю видом раку та другою за частотою причиною смерті від онкологічних захворювань.

Результати дослідження

Попередні дослідження показали, що порівняно з відсутністю скринінгу, тест на приховану кров у калі є хорошою стратегією для зниження смертності та захворюваності на рак товстої кишки. Водночас було підтверджено, що колоноскопія є найточнішим методом для раннього виявлення та профілактики цих пухлин: обидва методи мають схожу ефективність у виявленні раку, але колоноскопія краще виявляє передракові ураження.

Метою нового дослідження було порівняти не ефективність самих тестів, а їхню результативність у рамках стратегії раннього виявлення, тобто порівняти смертність при використанні обох моделей скринінгу. Вчені випадковим чином розподілили понад 57 000 осіб віком 50-69 років на дві групи: одній запропонували пройти колоноскопію, іншій – здати аналіз калу. Дослідження мало на меті порівняти ризик смертності протягом 10 років.

Результати показали, що ефективність обох стратегій у виявленні колоректального раку та зниженні пов'язаної з ним смертності була схожою. Ризик смерті становив 0,22% (55 випадків) у групі колоноскопії та 0,24% (60 випадків) у групі аналізу калу. «Зниження смертності, якого ми досягаємо за допомогою тесту, таке ж, як і при прямій колоноскопії. Кількість виявлених випадків раку також еквівалентна. Це означає, що менш інвазивний тест дає такі ж результати щодо зниження смертності та нових випадків раку товстої кишки», — пояснює Кастельс.

Важливість участі населення

Ключовим фактором для досягнення еквівалентності, про яку йдеться у дослідженні, є рівень участі населення, визнає Кастельс: «Результат був еквівалентним, тому що тест є хорошим інструментом для виявлення раку, і тому що участь у цій стратегії була вищою». Оскільки тест калу є менш інвазивним, він мав більшу популярність серед учасників: близько 40% запрошених взяли участь, тоді як на колоноскопію погодилися 31,8%.

На думку координатора дослідження, ці результати підтверджують цінність тестів на приховану кров у калі. Хоча він визнає, що виникають нові питання: «Наприклад, якби рівень участі у колоноскопії був вищим, можливо, результати були б кращими», — припускає експерт. Автори статті наголошують, що крім чутливості скринінгових тестів та доступності, участь є вирішальним фактором для успіху стратегій раннього виявлення.

У багатьох країнах рівень участі у скринінгах на колоректальний рак все ще нижчий за бажаний. «Але такі дослідження можуть стимулювати участь», — зазначає Кастельс. Енріке Кінтеро, гастроентеролог та співавтор дослідження, погоджується: «Це важливий прогрес, оскільки фекальний тест менш інвазивний, доступніший, дешевший і має вищий рівень участі, ніж колоноскопія». З економічної точки зору, вартість тесту калу та його аналізу становить близько кількох євро, тоді як колоноскопія коштує від 150 до 250 євро.