Декількома словами
Авторка розповідає про несподівану зустріч з людиною з минулого на публічному виступі, яка змусила її згадати про вплив, який ця людина мала на її життя.
Нещодавно на публічному виступі у Валенсії відбулася дивовижна зустріч, яка змусила автора замислитися про вплив минулого на сьогодення. У юності авторка познайомилася з чоловіком, якого називає «пан Ікс». Він був не тільки наставником, але й суворим критиком, що загартував характер авторки.
Через роки, на зустрічі з письменником, авторка читала текст про вплив на творчість. І раптом, у залі вона побачила його — «пана Ікс», який сидів у перших рядах. Той самий погляд, ті самі очі, немов привид з минулого.
Після прочитання тексту, коли ведучий поставив питання про витоки, авторка розповіла про пана Ікс, про його вплив і про те, що його вже немає в живих. У залі пронісся шепіт здивування. Щоб згладити ситуацію, авторка сказала, що в залі є хтось дуже схожий на пана Ікс, і додала: «Дякую, пане Ікс». Чоловік посміхнувся.
Після заходу, коли зал спорожнів, він залишився сидіти, дивлячись на сцену та свій телефон. Авторка непомітно зробила фото, після чого вони розійшлися. На вулиці світило сонце, а час і простір немов сміялися з них.
Ця зустріч стала нагадуванням про вплив минулого, про людей, які залишили незабутній слід у нашому житті, навіть якщо фізично їх вже немає поруч.
