У середині березня 2024 року подкаст La Encerrona оприлюднив інформацію, яка сколихнула уряд Перу. Проаналізувавши 10 000 фотографій з офіційних акаунтів виконавчої влади, було виявлено, що президентка Діна Болуарте хизувалася десятком дорогих годинників на протокольних заходах. Ці коштовності не були задекларовані, і вона ніколи їх раніше не носила, навіть коли була міністром розвитку та соціальної інклюзії. «Вони старі і є плодом моїх зусиль», – спочатку сказала вона про щонайменше три Rolex, золоті сережки та браслет з 94 діамантами. Але Болуарте швидко суперечила собі та замовкла. Вона не спілкувалася з пресою протягом місяців, і її рейтинг схвалення впав нижче 5%. Те, що президентка носила на зап'ястях, стало питанням державної ваги. Один з її адвокатів, напівжартома, напівсерйозно, припустив, що Rolex могли бути подарунками від «закоханого шанувальника». Згодом адвокатка зазначила, що її коштовності насправді були імітаціями. А щодо годинників стверджувала, що їх позичив Вільфредо Оскоріма, губернатор регіону Аякучо, який викликає багато питань. «Мій єдиний гріх – це бажання добре представляти країну», – заявила вона. Тодішній прокурор нації, Хуан Карлос Вільєна, подав конституційну скаргу проти президентки за ймовірний злочин неправомірної пасивної корупції на шкоду державі. У п'ятницю, через рік після скандалу, Підкомітет з конституційних звинувачень Конгресу Перу закрив її десятьма голосами «за», шістьма «проти» і двома «утрималися», затвердивши звіт парламентарки від Fuerza Popular, Нільзи Чакон, яка оголосила звинувачення неприйнятним.

Чакон стверджує, що, відповідно до статті 117 Конституції, голову держави на посаді можна звинуватити лише у випадку зради Батьківщині, перешкоджання виборам, розпуску Конгресу неконституційним шляхом або перешкоджання діяльності парламенту чи органів виборчої системи. «У цьому контексті закриття скарги є єдиним варіантом, сумісним з конституційним порядком і чинним законодавством», – сказала вона.

Для Ернесто Кабрала, репортера, який викрив Rolexgate, рішення Конгресу є свавільним тлумаченням статті 117, оскільки в минулому законодавці міряли іншою міркою Педро Кастільйо. «Це захист пакту, який керує країною між фухіморизмом і урядом Болуарте. Конгрес не оцінював докази, представлені прокуратурою, або чи є розумні підстави вважати, що Rolex були хабарями. Вони обмежилися тим, що не можна звинувачувати президента у злочині корупції, поки він перебуває на посаді. І це свавільне тлумачення, тому що цей самий Конгрес мав різні критерії в попередніх випадках».

У 2023 році Конгрес дискваліфікував колишнього прокурора Зорайду Авалос за те, що вона не розслідувала справу проти колишнього президента Педро Кастільйо. Водночас сталося все навпаки, коли його наступниця Патриція Бенавідес звинуватила його. «Вони могли залишити розслідування призупиненим до закінчення мандату Болуарте і звідти продовжити процес. Але ні, вони вирішили відправити його в архів, коли цілком зрозуміло, які подарунки дав губернатор Оскоріма і які вигоди він отримав натомість. Це нахабство. Відчуття безкарності існує», – зазначає Кабрал, журналіст-розслідувач La Encerrona та автор книги, в якій розповідається про закулісся Rolexgate.

Згідно з прокурорською тезою, Діна Болуарте отримала ексклюзивні годинники після видання серії указів на користь Регіонального уряду Аякучо. Близько восьми клопотань про надання додаткового бюджету були прийняті виконавчою владою через шість верховних указів і два термінових укази. Зрештою, парламентарка Нільза Чакон зазначила, що Конгрес може подати скаргу на колишнього прокурора нації, Хуана Карлоса Вільєну, за «політичне використання своїх повноважень».