Декількома словами
Іспанія встановила новий рекорд середньої тривалості життя в 84,01 року завдяки зміцненню соціальної держави, але стикається з викликами, пов'язаними з гендерною нерівністю у здоров'ї та старінням населення.
Середня тривалість життя іспанців досягла 84 років, що ставить країну перед значними соціальними та економічними викликами. Іспанія встановила рекорд за середньою тривалістю життя – 84,01 року у 2024 році, згідно з даними Національного інституту статистики (INE). Цей показник значно зріс порівняно з 83,7 роками у 2023 році та на 10 років з 1975 року. Це знову виводить Іспанію на щасливий подіум країн з найдовговічнішим населенням на планеті, поряд з Японією, Південною Кореєю та Швейцарією.
Основою цієї довговічності, яка загалом супроводжується добрим здоров'ям, є консолідація держави добробуту, яка, незважаючи на свої недоліки, радикально покращила умови життя громадян за цей час. Іспанське суспільство може пишатися тим, що його зусилля щодо підтримки універсальної системи громадської охорони здоров'я, пенсійної системи, політики охорони здоров'я з акцентом на профілактику, а також різних соціальних виплат для найбільш вразливих верств населення дають результат.
Однак ці дані про довговічність також виявляють тіньові сторони. Жінки живуть значно довше чоловіків: 86,53 року проти 81,38 року, хоча їхнє здоров'я гірше. Політикам гендерної рівності потрібно багато зробити для усунення цього подвійного розриву: по-перше, покращуючи життя жінок, які продовжують нести основний тягар домашньої праці та догляду, а також мають гірші умови праці та заробітної плати; а також підвищуючи обізнаність чоловічого населення про важливість самодогляду та профілактики.
Прогресивна інверсія демографічної піраміди, підтверджена статистикою, із дедалі більшим розширенням її верхньої частини через старіння покоління бебі-буму, ставить іспанське суспільство перед великими викликами. Жодне суспільство не може дозволити собі ігнорувати ту третину життя, яка починається після виходу на пенсію мільйонів чоловіків і жінок, яким є що запропонувати і що вимагати. Звісно, необхідно зміцнювати традиційні формули виходу на пенсію та підтримувати системи допомоги та догляду. Але також потрібне колективне обговорення того, як відкрити соціальні, економічні, культурні та професійні можливості для дедалі ширшої групи громадян, які мають право на повноцінне, а не відступаюче життя.
Рекорд за тривалістю життя в Іспанії — це не лише нагорода за колективні зусилля десятиліць, але й рішуча відповідь на дедалі поширеніший дискурс проти соціальної держави, яку гарантує Конституція.