Щорічний марш, присвячений пам'яті десятків студентів, убитих 2 жовтня 1968 року під час різанини в Тлателолько — найтрагічнішого епізоду політичних репресій в історії Мексики — завершився сутичками між демонстрантами та поліцією після прибуття на площу Сокало в Мехіко.

Історична хода, яка розпочалася мирно, ближче до вечора переросла в заворушення. Протести в мексиканській столиці, де багато фасадів були заздалегідь забиті дошками для захисту від пошкоджень, супроводжувалися актами мародерства, ізольованими підпалами та графіті з гаслами маршу. Колона рухалася від Площі Трьох Культур до Національного палацу.

Дійшовши до площі Сокало, де прапор було приспущено на знак жалоби за вбитими студентами, група протестувальників у масках вступила у пряме протистояння з поліцейськими силами. Демонстранти кидали в правоохоронців предмети, петарди та навіть "коктейлі Молотова". Спецпідрозділи, екіпіровані в протиударну форму, відповіли застосуванням сльозогінного газу, який швидко огорнув площу, а також використовували вогнегасники для стримування підпалів.

Напруга зростала, і сутички перейшли у рукопашні. Деяким учасникам вдалося відібрати щити та шоломи у поліцейських. Для припинення насильства та надання допомоги пораненим демонстрантам довелося втрутитися представникам миротворчих громадських організацій.

Комітет 68 Pro Libertades Democráticas щороку організовує цю демонстрацію, вимагаючи повного доступу до правди та справедливості щодо жертв різанини в Тлателолько, офіційна кількість загиблих у якій досі ставиться під сумнів, а також щодо інших злочинів, скоєних під час так званої "Брудної війни". З роками до маршу приєдналися й інші колективи, що вимагають справедливості, зокрема ті, що захищають права корінних народів, а цього року — висловлюють солідарність із Палестиною.

За кілька годин до початку ходи голова уряду Мехіко Клара Бругада вшанувала пам'ять жертв 1968 року. У своїй промові вона наголосила, що "цей великий студентський рух живий", і використала трибуну для висловлення позиції щодо Палестини. Бругада заявила: "Ми виступаємо за право Палестини бути вільною та суверенною країною. Перед обличчям болю, жаху війни та зловживань наше місто, завжди пацифістське, буде на боці людей, дітей, жертв, пригноблених, які мають право будувати свою власну долю, як нас навчила молодь 68-го".