Нещодавній витік інформації про готовність лідера Лейбористської партії Кіра Стармера боротися зі своїми внутрішніми конкурентами посилив його і без того вразливе становище, всього через 16 місяців після перемоги на виборах. Цей маневр, покликаний придушити передбачуване посягання на його авторитет, мав зворотний ефект, ще більше підірвавши хибне лідерство Стармера, чий рейтинг схвалення перебуває на рекордно низькому рівні.

Криза почалася з анонімних чуток про те, що Стармер готовий дати бій, якщо його соратники спробують його змістити. Ця превентивна стратегія була спрямована, зокрема, на амбіції міністра охорони здоров'я Веса Стрітінга – висхідної зірки Лейбористської партії, який ніколи не приховував своїх прагнень очолити формування.

Проблема полягала в тому, що, крім цих чуток, не було конкретних ознак негайного повстання або махінацій з боку Стрітінга. Вміла реакція міністра охорони здоров'я після того, як його назвали ініціатором передбачуваної спроби перевороту, зміцнила його позиції, водночас збільшивши крихкість становища Стармера.

У четвер, під час візиту до Уельсу, прем'єр-міністр спробував відновити ініціативу, заявивши, що його команда запевнила його, що звинувачення проти Стрітінга не надходили з Даунінг-стріт. Однак він підкреслив, що «вважає цю ситуацію абсолютно неприйнятною». І Стрітінг, і інші видатні члени уряду, такі як міністр навколишнього середовища та колишній лідер лейбористів Ед Мілібенд, вимагали відставки відповідального за повідомлення, яке спричинило скандал.

В епіцентрі цього «землетрусу» перебуває фактична права рука Стармера, нинішній керівник апарату на Даунінг-стріт, якому приписують ретельне планування кампанії, що призвела до перемоги на загальних виборах у липні минулого року. Його доля нерозривно пов'язана з долею Стармера, який підтвердив свою довіру.

Атмосфера тривоги відображає паніку, що панує на Даунінг-стріт, лише через 16 місяців після нищівної перемоги, яка повернула лівих до влади у Сполученому Королівстві після 15 років в опозиції. Початкова ейфорія швидко змінилася розчаруванням через низку суперечливих заходів, які підірвали популярність уряду. До невдоволення громадян, підтвердженого опитуваннями, та самої лейбористської парламентської групи, додається нервозність щодо потенційного впливу бюджету, який буде представлений 26 листопада. Очікується підвищення податкового навантаження, що може підірвати політичний та економічний авторитет лейбористів.

Ця тривога породила побоювання щодо подальшого перебування Стармера при владі. Згідно з теорією, поширеною цього тижня оточенням прем'єр-міністра, бюджет може стати каталізатором для атаки на лідерство, хоча з того часу лейбористські парламентарі заперечували існування таких маневрів до Різдва.

У сучасній історії «царевбивство» було прерогативою консерваторів, які ніколи не вагалися позбутися лідера, який вважався тягарем. Лейбористи, навпаки, ніколи не здійснювали подібного маневру проти прем'єр-міністра, незважаючи на внутрішню непопулярність таких лідерів, як Тоні Блер або Гордон Браун, на останніх етапах їхнього перебування при владі.

7 травня позначено як потенційний «термін придатності» для Стармера, коли відбудуться часткові місцеві вибори в більшій частині Англії, а також вибори в Уельсі та Шотландії. Опитування одностайно пророкують масовий провал формування, із втратою тисяч місць на муніципальному рівні та великим ризиком стати третьою силою в Шотландії. Превентивна стратегія оточення прем'єр-міністра, покликана відмовити від будь-яких наступних маневрів, переросла в кризу, створену самим його оточенням, – автогол, який посилив вразливість Стармера і ще більше посилив розчарування в рядах його партії.