У Словенії був ухвалений закон, відомий як Закон Сутара, який, на думку правозахисних організацій та експертів, містить положення, що дискримінують ромську меншину в країні. Хоча законодавство прямо не згадує ромів, які складають приблизно 0,5% населення, воно передбачає його застосування у "зонах підвищеного ризику", серед яких виділяється південно-східна частина країни, де проживає значна кількість ромів.

Законопроект був терміново схвалений парламентом після вбивства громадянина Словенії, вчиненого, за припущеннями, ромською групою. Прем'єр-міністр Словенії Роберт Голоб оголосив про прийняття закону, проте критики наголошують, що його імплементація може призвести до непропорційного переслідування ромів. Закон ще має бути підписаний Президенткою Республіки Словенія.

Основні положення Закону Сутара включають:

• Дозвіл поліції на обшук домівок та транспортних засобів без попереднього судового ордера за "конкретних обставин".
• Авторизацію відеоспостереження за допомогою дронів та камер у "зонах ризику для безпеки".
• Відновлення системи автоматичного розпізнавання номерних знаків, яка раніше була визнана неконституційною Конституційним судом у 2018 році.

Крім того, закон вносить зміни до судової сфери, дозволяючи суддям враховувати недопустимі докази, якщо цього вимагає серйозність злочину, продовжуючи термін запобіжного затримання до трьох років та обмежуючи безоплатну правову допомогу. Також передбачаються скорочення соціальної допомоги сім'ям, чиї діти не відвідують навчальні заклади, та обмеження прав неповнолітніх матерів, зокрема тих, кому менше 15 років, які будуть зобов'язані проходити оцінку у Центрі соціальної роботи для визначення необхідності захисту дитини.

Закон Сутара, названий на честь жертви вбивства, Алекса Сутара, прийнятий за кілька місяців до майбутніх парламентських виборів у Словенії, запланованих на березень 2026 року, що додає політичного контексту цій ініціативі.

Експерти та неурядові організації, такі як Ромський фонд для Європи та Європейський центр з прав ромів (ERRC), розглядають нову норму як пряму загрозу для ромського населення. Вони стверджують, що хоча закон прямо не згадує ромів, подія минулого місяця, обране територіальне розмежування та неточність термінів, використаних у нормі, є достатніми для висновку про його дискримінаційний характер. У звітах міжнародних організацій, зокрема ECRI, зазначається, що дискримінація та соціальна ізоляція значної частини ромського населення зберігаються, особливо на південному сході країни, де обмежений доступ до базових послуг, таких як питна вода, каналізація, електроенергія та адекватна освіта.

Представники Amnesty International Slovenia вважають, що така ситуація суперечить основним цінностям та правам ЄС, членом якого Словенія є з 2004 року.

Незважаючи на заяви словенського уряду про нейтральність закону, його критики вимагають гарантій того, що ці надзвичайні поліцейські повноваження не будуть застосовуватися непропорційно та вибірково до ромських громад.