Чилі охоплена страхом. Лише 39% її мешканців почуваються в безпеці, гуляючи на самоті вночі, що ставить країну на 138-е місце зі 144 у світовому опитуванні Gallup, одразу після Зімбабве. Основні занепокоєння населення пов’язані зі злочинністю, особливо з насильницькими інцидентами, та песимістичними прогнозами щодо економічної ситуації. У відповідь на це ультраправий кандидат Хосе Антоніо Каст пропонує "надзвичайний уряд" та "жорсткі заходи" для вирішення проблем, які, за його словами, посилилися за останнє десятиліття.

Ці вибори проходять в умовах, коли підтримка правих сил у Чилі досягла історичного максимуму – 36% населення ідентифікують себе з правим центром і 20% з лівим центром, згідно з опитуванням Центру громадських досліджень (CEP). Також відзначається піковий показник схвалення авторитарного режиму за певних обставин (23%).

Під час нещодавніх дебатів було показано відеоролик з минулими заявами Каста, включно з його пропозицією побудувати траншею на північному кордоні для боротьби з нелегальною імміграцією та підтримку карабінерів під час соціальних протестів 2019 року. Тоді довіра до поліції була підірвана, але сьогодні вона сягає 75%.

Кандидат від ультраправих також рішуче критикує ліву опонентку Жанетт Хару, пов'язуючи її з "провальним урядом" чинного президента Габріеля Борича. Каст акцентує увагу на проблемах охорони здоров'я, нелегальної міграції та зростанні комунальних платежів, називаючи Хару кандидатом "наступності". Його кампанія також використовує антикомуністичні гасла, враховуючи, що Хара є членом Комуністичної партії.

Дослідження Фонду Фрідріха Еберта показало, що виборці Каста – це переважно чоловіки з низьким соціально-економічним статусом із невеликих міст. Вони підтримують ідеї зміцнення сім'ї, безпеки та патріотизму, вважаючи, що країна страждає від кризи злочинності та правосуддя, яка не була ефективно вирішена "м'якими заходами". Каст підтверджує свої консервативні переконання, виступаючи проти абортів, одностатевих шлюбів та закону про розлучення.