В отруєній атмосфері іспанського політичного життя прощання речника Баскської націоналістичної партії (PNV) в Конгресі, Айтора Естебана, стало посланням, що виходить за рамки людських деталей. Незалежно від згоди чи розбіжностей з його позиціями, баскський депутат представляв найкраще в парламентаризмі, що визнали більшість його опонентів. Завдяки своїй риториці, яка поєднувала строгість аргументів з простим і зрозумілим стилем, але, перш за все, тому що він продемонстрував, що можна висловлювати найжорсткішу критику, не ображаючи опонента.

Естебан також відзначився своїми переговорними здібностями, які сприяли стабільності країни за урядів різного політичного спрямування. Його останнє послання до парламенту було особливо влучним: заклик до молоді не піддаватися політичній апатії.

У свої 62 роки Айтор Естебан продовжить відігравати важливу роль в іспанській політиці, хоча й більш стриману, ніж раніше. Його виклик — оживити та модернізувати партію, яка дещо послабила свою інституційну владу і переживає часи невизначеності та певної тривоги. Це стало очевидним під час процесу, що завершився зборами цими вихідними. Невдоволення значної частини членів партії «jeltzale» вилилося в несподіване показове голосування, яке змусило попереднього президента, Андоні Ортузара, відмовитися від переобрання. Це, разом із дуже низькою явкою в «batzokis» (місцевих осередках), посилило тривогу серед керівництва. Чимало голосів вказують на те, що внутрішні механізми партії зі 130-річною історією потребують термінового оновлення, щоб зробити їх більш прозорими та партисипативними.

PNV була опорою баскської політики протягом останнього півстоліття. З цієї позиції вона поширила свій вплив далеко за межі інституцій, пронизуючи все суспільство. Ця гегемонія зберігається, але перебуває під загрозою через зростання впливу EH Bildu, що є основною причиною занепокоєння партії. На регіональних виборах минулого року PNV вдалося уникнути перевершення лівими «abertzale», але ризик не зник. Їхні побоювання підживлюються контрастом між старіючим електоратом PNV та популярністю EH Bildu серед нових поколінь, для яких ЕТА — лише розділ в підручниках історії.

Щодо політичної лінії, значних змін очікувати не варто. Країна Басків переживає парадоксальний момент: ніколи націоналізм не був таким масовим в її регіональному парламенті, і водночас ніколи за останні роки почуття незалежності серед басків не було таким низьким. Новий лідер, схоже, усвідомлює цю очевидну суперечність і відобразив це у своїй першій промові як лідер партії цієї неділі: націоналісти — так; але перш за все — демократи та гуманісти. «Жодна батьківщина не варта заперечення прав людини», — наголосив він. Ще одна демонстрація реалізму.